Археологи отримали несподівані докази того, що люди жили на Мальті понад 8500 років тому — приблизно на тисячу років раніше, ніж на острові з’явилися перші відомі землероби. Знахідки виявили ще у 2019 році. Вчені знайшли рештки морепродуктів, знаряддя з вапняку та кістки оленів зі слідами оброблення. Радіовуглецевий аналіз показав, що ці сліди людської діяльності належать до мезоліту.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі PNAS Nexus, Скеррі, Блінкхорн та їхня команда реконструювали історичні зміни рівня моря в цьому районі, розрахували «чисту первинну продуктивність» Мальти, щоб встановити базовий рівень для диких ресурсів, доступних стародавньому населенню острова, та встановили мінімальну відстань морської подорожі до сусідніх населених пунктів, серед інших даних.
Як мисливці дісталися острова?
Саме це питання найбільше зацікавило дослідників. Мальта розташована приблизно за 100 кілометрів від Сицилії, а сухопутного зв’язку між ними на той час уже не існувало. Міст, який колись з’єднував острови, затонув тисячі років до появи людей.
Отже, стародавні мисливці-збирачі мали перетнути відкрите море. І це особливо дивує, адже йдеться про період задовго до появи вітрил.
Дослідники змоделювали давній рівень моря, доступність природних ресурсів та відстані до найближчих поселень. Їхні розрахунки показали, що невелика група людей навряд чи могла просто оселитися на Мальті й залишатися там із покоління в покоління.
Це була ціла мережа морських подорожей
За оцінками вчених, для стабільного існування протягом тисячоліття спільнота мала б налічувати приблизно 2500–3000 людей. Таку кількість населення Мальта самостійно прогодувати не могла.
Найімовірніше, мешканці острова підтримували регулярні контакти із Сицилією або іншими районами Середземномор’я. Вони могли повертатися на материк, обмінюватися ресурсами, підтримувати родинні зв’язки та привозити нових людей.
Це означає, що мисливці-збирачі були значно кращими мореплавцями, ніж припускали раніше.
Історію заселення Європи доведеться переглянути?
Відкриття не просто додає ще одну дату до історії Мальти. Воно змінює уявлення про мобільність давніх людей.
Тривалий час вважалося, що мисливці-збирачі були переважно прив’язані до добре знайомих територій і лише поступово освоювали далекі морські маршрути. Але Мальта показує іншу картину: організовані морські подорожі могли існувати задовго до появи землеробства.
Вчені припускають, що Мальта могла бути частиною набагато ширшої мережі контактів у Середземномор’ї. І якщо такі зв’язки існували, цілком можливо, що археологи ще знайдуть докази інших далеких подорожей людей, які жили тисячі років тому.
Можливо, перші «морські шляхи» Європи виникли значно раніше, ніж ми досі думали.