Загадкові ділянки океану, які вночі перетворюються на сяючу білу поверхню, можуть розкрити нові секрети життя на Землі
Світові океани приховують безліч загадок, і одна з найдивніших — явище, відоме як «молочні моря». У певних районах відкритого океану вода раптово починає світитися так, ніби величезна частина моря покрита білим сяйвом. Люди спостерігали цей феномен протягом сотень років, але наука досі не має повного пояснення, чому він виникає.
Тепер дослідники використовують супутники NASA, щоб знайти закономірності у появі цих рідкісних океанічних світлових явищ.
Таємниче сяйво, яке бачили моряки ще сотні років тому
Перші описи «молочних морів» з’явилися задовго до сучасних технологій. За останні 400 років зафіксовано близько 400 випадків цього явища. Моряки описували його як надзвичайне видовище. У 1849 році капітан корабля Moozuffer, проходячи через Аравійське море, порівняв побачене з «безмежною рівниною снігу» або «морем ртуті».
А під час одного з військово-морських спостережень у 1980 році екіпаж описав океанське сяйво як щось схоже на величезне поле світних пластикових зірок, які зазвичай використовують для прикрашання дитячих кімнат.
Що змушує океан світитися?
Науковці вважають, що головними «винуватцями» цього феномену є біолюмінесцентні бактерії — мікроорганізми, здатні виробляти світло.
Ще у XIX столітті письменник Жуль Верн у романі «20 000 льє під водою» описував «молочні моря» як результат діяльності маленьких світних організмів. Його пояснення було не зовсім точним, але виявилося напрочуд близьким до сучасних уявлень.
У 1985 році дослідницьке судно, яке випадково потрапило в одну з таких зон, взяло зразки води. Аналіз показав високу концентрацію бактерій Vibrio harveyi, які можуть створювати яскраве світіння. Однак головна загадка залишилася без відповіді: чому ці бактерії раптово збираються у величезні скупчення посеред океану?
Супутники NASA допомагають знайти закономірності
Дослідження, опубліковане у 2025 році в журналі Earth and Space Science, допомогло вченим краще зрозуміти географію цього явища. Дослідники проаналізували всі відомі випадки «молочних морів» і з’ясували, що більшість із них відбувається у районах Аравійського моря та Південно-Східної Азії.
Вчені припускають, що на появу сяючих ділянок можуть впливати великі кліматичні процеси, зокрема Індійський океанський диполь та Ель-Ніньйо. Важливим проривом стало використання супутникових даних. Прилади Visible Infrared Imaging Radiometer Suite (VIIRS) на супутниках NASA та NOAA дозволяють помічати слабке світіння океану навіть із космосу.
У період з 2012 по 2021 рік дослідники зафіксували 12 випадків «молочних морів» за допомогою супутникових спостережень. Один із найбільших епізодів, який стався у 2019 році, охоплював територію приблизно розміром з Ісландію.
Небезпека чи ознака здорового океану?
Попри прогрес, вчені досі не можуть точно сказати, що означає поява таких світних зон для морських екосистем. Вона може бути ознакою активного та здорового середовища, де мікроорганізми процвітають. Але також може свідчити про зміни в океанічній системі, які потребують додаткового вивчення.
«Молочні моря можуть бути сигналом як хорошого, так і нездорового стану екосистеми. Ми просто ще не знаємо цього напевно», — зазначають дослідники.
Саме тому прогнозування таких подій може допомогти зрозуміти, яку роль відіграють мікроорганізми у глобальній системі Землі.
Океан може підказати, як шукати життя за межами Землі
Науковці вважають, що дослідження «молочних морів» має значення не лише для океанографії.
Біолюмінесценція — одна з найдавніших форм взаємодії живих організмів із навколишнім середовищем. Розуміння того, як прості бактерії створюють такі масштабні світлові явища, може допомогти у пошуку подібних форм життя на інших планетах.
Попри те, що людство досліджує космос уже десятиліттями, навіть власний океан залишається майже невідомою територією. І загадкове сяйво посеред темного моря вкотре нагадує: на Землі ще багато відкриттів, які чекають на своїх дослідників.