На північному сході Бразилії вчені виявили нове поле тектитів — загадкових скляних уламків, які утворюються під час падіння великих метеоритів. Знахідка свідчить про давній космічний удар, але головна загадка полягає в тому, що кратер від цього зіткнення досі не знайдено.
За свою приблизно 4,6-мільярдну історію Земля неодноразово переживала зіткнення з космічними тілами. Наймасштабнішим вважають давній удар протопланети Theia, який, за однією з теорій, призвів до утворення Moon. Значно пізніше інший астероїд — близько 10 кілометрів у діаметрі — спричинив катастрофу, що завершила епоху динозаврів. Проте більшість менших ударів майже не залишили видимих слідів. Через активні геологічні процеси, ерозію та рух літосферних плит поверхня Землі поступово «стирає» такі рани, тоді як на планетах на кшталт Марса чи Меркурія кратери зберігаються набагато краще.
Саме тому будь-які докази давніх ударів мають особливу цінність для науки. Одним із таких свідчень є тектити — скляні уламки, що виникають, коли потужний удар метеорита викидає в атмосферу розплавлену земну породу. Вона швидко охолоджується у польоті та перетворюється на характерні скляні краплі чи кульки.
Нове поле тектитів міжнародна група дослідників виявила на території штату Мінас-Жерайс. Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Geology. Раніше подібні поля знаходили в Австралії, Європі, Африці та Північній Америці, але в Південній Америці їх не фіксували.
Керівник дослідження Álvaro Penteado Crósta з State University of Campinas пояснив, що розміри поля тектитів безпосередньо пов’язані з енергією космічного удару. Чим сильніший вибух, тим далі розлітаються розплавлені уламки породи.
Нові зразки отримали назву “жерайсити” (geraisites) — на честь штату Мінас-Жерайс, де їх уперше знайшли. Загалом дослідники виявили понад 600 таких уламків. Їхня маса коливається від 1 до 85 грамів. На перший погляд вони виглядають чорними, але на світлі стають напівпрозорими з зеленувато-блакитним відтінком. Більшість мають типові для тектитів форми — кулі, еліпси, диски або краплі — і вкриті дрібними порожнинами. Ці порожнини виникли через газові бульбашки, що виходили з розплавленої породи під час її швидкого охолодження в атмосфері.
За допомогою ізотопного аналізу аргону вчені встановили приблизний вік цих уламків. Ймовірно, метеорит упав на Землю не більше ніж 6,3 мільйона років тому, а самі тектити утворилися з дуже давніх порід — приблизно тримільярдної архейської кори. Найбільш імовірним місцем удару дослідники вважають геологічну структуру, відому як кратон Сан-Франциску, яка є однією з найдавніших частин континентальної кори Південної Америки.
Найбільша загадка цієї історії полягає в тому, що кратер від удару поки що не знайдений. З огляду на розміри поля тектитів, він мав би бути досить великим. Проте вчені зазначають, що приблизно половина відомих на Землі тектитових полів також не має виявлених кратерів. Це може означати, що вони були зруйновані ерозією або приховані під пізнішими геологічними шарами.
Дослідники сподіваються, що подальші геофізичні дослідження — зокрема магнітні та гравітаційні вимірювання — допоможуть знайти характерну кільцеву структуру, яка може бути залишком зруйнованого кратера.
Таким чином, нове відкриття додає ще одну сторінку до геологічної історії Південної Америки. І, можливо, попереду ще одне важливе відкриття — виявлення самого місця космічного удару, який мільйони років тому залишив ці загадкові скляні уламки.