Ланцюгова реакція, запущена глобальною енергетичною кризою, невідворотно б'є по найважливішій ланці людської життєдіяльності – забезпеченню продовольством. Недоступність мінеральних добрив для широкого кола фермерів має прямий та цілком вимірюваний математичний наслідок у вигляді стрімкого падіння світової врожайності. Ринок реагує на зменшення фізичних обсягів їжі класичним шляхом – пошуком нової, значно вищої цінової рівноваги, яка автоматично залишить за бортом мільйони споживачів.
Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.
Аналітик вибудував чіткий логічний ланцюжок катастрофи, що насувається на світовий аграрний сектор. "Зрозуміло, що якщо газу нафти менше, то й добрив у тебе буде менше. Відповідно, врожайність піде вниз. Врожайність пішла вниз, значить, з 1 га землі зібрали менше там, я не знаю, зерна або якихось інших продуктів", – пояснив експерт.
При цьому загальний попит з боку населення планети залишається стабільним або навіть зростає, створюючи масований незадоволений попит на базові продукти харчування.
У таких умовах продовольчі ринки починають гарячково шукати нову точку стабілізації. "Ринок вже по аграрній продукції піде вгору, буде шукати теж нове якесь калібрування. Була ціна 100, стане 120 або там 150… де він знайде, знову-таки, цей новий еквілібріум", – зазначив Олег Устенко.
Однак за економічним терміном "нова рівновага" приховується жорстка соціальна реальність. За словами фахівця, це не просто суха фінансова інфляція, це питання фізичного доступу до їжі.
"Коли ти відсікаєш якусь кількість попиту, це значить, що ти відсікаєш якусь кількість, вибач за вираз, ротів. Тобто якісь роти залишаться просто голодними", – констатував економіст, підкресливши, що нова економічна реальність буде вкрай безжальною до тих покупців, які не зможуть адаптуватися до завищених цінників.