Ще донедавна спроможність України бити вглиб Росії впиралася в одне питання – чи дозволять у Вашингтоні застосувати західну зброю по російській території. Тепер ця модель починає змінюватися, і саме це стає однією зі стратегічних проблем для Кремля.
Про це пише BBC News Україна з посиланням на матеріал Newsweek та інші західні видання.
Поштовхом до таких висновків стала одна з наймасштабніших атак українських безпілотників по території Росії. У ніч на 17 травня російська влада заявила про нібито понад тисячу збитих дронів. У районі Москви тимчасово закривали аеропорти, вводили обмеження зв'язку та посилили контроль за публікацією фото й відео наслідків ударів.
Newsweek зазначає, що для Володимира Путіна проблема полягає вже не лише в обсягах західної допомоги Україні. Значно небезпечнішим для Москви стає інше – Київ поступово перебудовується під сценарій дій без гарантованої "присутності" США.
Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гоулд-Девіс зазначає, що всередині Росії зростає відчуття тривожності, адже війна все відчутніше входить у повсякденне життя звичайних громадян. Сам факт атак по російській столиці руйнує ключовий кремлівський наратив про "контрольовану ситуацію".
Важлива зміна полягає в тому, що Україна поступово формує власний далекобійний арсенал. Якщо раніше Київ був прив'язаний до політичних обмежень Заходу, то тепер усе більша ставка робиться на внутрішнє виробництво. Newsweek згадує розвиток українських безпілотників FP-1 Firepoint, RS-1 Bars, Bars-SM Gladiator, а також крилатої ракети FP-5 Flamingo. Частину характеристик цих систем неможливо незалежно підтвердити, однак тенденція очевидна – Україна отримує дедалі більше можливостей діяти без постійної оглядки на зовнішні дозволи.
Фактично формується новий фронт – не вздовж лінії окопів, а в глибині російської території. Закриття аеропортів, перебої зі зв'язком, постійні повітряні тривоги та спроби приховати наслідки ударів розмивають відчуття внутрішньої стабільності, яке російська влада довго намагалася демонструвати. У Росії посилюються обмеження на публікацію фото й відео наслідків атак – спроба утримати контроль над інформаційним простором.
Цю ж динаміку фіксує Reuters, описуючи різке зростання українських ударів середньої дальності по російських тилах. Президент Володимир Зеленський заявив, що у травні кількість таких атак подвоїлася порівняно з березнем і зросла вчетверо порівняно з лютим. Лише у квітні українські сили здійснили понад 160 ударів на відстані 120-150 кілометрів.
Водночас у Newsweek підкреслюють – Україна все ще критично залежить від західної підтримки, передусім у сфері ППО, постачання ракет-перехоплювачів, фінансування та розвідданих. New York Times також раніше зазначав, що хоча Київ дедалі менше розглядає Вашингтон як єдиного посередника у питанні завершення війни, повністю замінити американську роль неможливо.
Паралельно й Європа усвідомлює, що залежність від США більше не є безальтернативною. Як писала Guardian, після припинення американської фінансової підтримки України у березні 2025 року саме ЄС став головним донором Києва. Нині близько 20% військових потреб України забезпечують європейські виробники, ще приблизно 60% покриває власне українське виробництво.
"Менш залежна від США Україна означає менш залежну від США Європу", – резюмує Guardian.
BBC підсумовує, що дискусія про війну поступово виходить за межі колишнього питання "чи дозволять США". Україна вибудовує модель, у якій здатна діяти значно автономніше – і технологічно, і політично. Європа адаптується до ідеї стратегічної автономії, а Росія стикається із супротивником, який стає менш залежним від політичних коливань у США. Саме тому для Путіна небезпечним стає не обсяг допомоги Україні, а те, що і Київ, і Європа починають перебудовуватися під сценарій "Захід без гарантованої американської присутності".