Питання, чи можуть забрати квартиру за борги за комунальні послуги, перестало бути теоретичним. Загальна заборгованість населення перевищила 101 млрд грн, а в Києві вже є прецедент, коли житло пенсіонера пішло з молотка саме через комунальний борг.
Як передає "Хвиля", про це розповів фінансовий експерт порталу "Мінфін" Олексій Козирев на YouTube-каналі видання.
За даними Держстату, які наводить експерт, станом на перший квартал 2026 року борг українців за житлово-комунальні послуги становить 101,2 млрд грн. Найбільша частина – теплова енергія та гаряча вода (39,8 млрд), далі газ (36,2 млрд) і електроенергія (18,8 млрд). Ще майже 10 млрд припадає на воду й водовідведення, 9,9 млрд – на управління багатоквартирними будинками, 3,2 млрд – на вивезення сміття.
Лідери за сумами – Дніпропетровська область (19,2 млрд), Донецька (4 млрд) і Полтавська (3,3 млрд). Київ окремо винен 3 млрд грн, Київська область – 2,2 млрд. Козирев звертає увагу: столиця опинилася серед лідерів попри одні з найвищих зарплат у країні.
Прецедент, з якого почався ажіотаж, теж київський. Квартиру забрали в пенсіонера, який заборгував житловому кооперативу майже 875 тис. грн. Приблизно 500 тис. з цієї суми, за інформацією експерта, – нарахування за небаланси по будинку: у чоловіка не було лічильника на воду. Житло разом із супутніми витратами оцінили майже в мільйон гривень, викупило його ріелторське агентство і перепродало приблизно за 1,8 млн грн.
Механіка небалансів проста. Спершу знімають показання загальнобудинкового лічильника, потім квартирних. Різницю розкидають на тих, у кого приладів обліку немає. Прорив труби чи витік у підвалі оплатять саме вони.
"Лічильники я раджу відразу поставити і опломбувати, щоб їх можна було використовувати офіційно", – наголосив Козирев. Він додав, що прилади треба вчасно повіряти, інакше комунальники просто не приймуть ваші показання.
Окремо експерт зупинився на законі №14005, який Рада ухвалила у квітні. Документ спрощує виконавче провадження через цифровізацію: дані про боржника автоматично синхронізуються між реєстрами, банками й платіжними системами. На практиці виконавець може швидко виставити борг на всі картки та рахунки людини, включно з депозитами, і кошти списуватимуть, доки заборгованість не буде погашена.
Захисні механізми теж прописані. Мін'юст оприлюднив перелік майна, яке не підлягає вилученню: одяг, взуття, ліки, мінімально необхідні меблі й побутова техніка, продукти, паливо для опалення, державні нагороди. Кошти з пенсій і стипендій зазвичай не стягують, боржнику залишають доступ до суми в межах двох мінімальних зарплат на місяць. На окупованих територіях і в громадах, де тривають бої, арешти за комунальні борги знімають.
Ключова цифра для власників житла – поріг, після якого виконавець може взятися за єдину квартиру. Раніше це було 20 мінімальних зарплат, тепер 50, тобто 432 350 грн. Менший борг єдиного житла не зачепить. Але Козирев попереджає: ці обмеження діють на час воєнного стану і після його завершення можуть бути переглянуті.
"Борги не набираємо, тому що потім все одно потрібно буде гасити", – сказав експерт.
Тиск на боржника починається набагато раніше. Уже з 10 тис. грн заборгованості комунальники нагадують про себе листами, дзвінками, пропозиціями реструктуризації. Справи про комунальні борги розглядають за судовими наказами. "Позов приймається до розгляду без виклику сторін, тож боржник може навіть не знати про те, що до нього подали в суд", – пояснив Козирев. Рішення людина отримує постфактум, коли сперечатися про нараховані кубометри вже пізно.
Розраховувати, що держава махне рукою на 101 млрд грн, не варто. МВФ вимагає, щоб комунальні підприємства жили за рахунок платежів споживачів, а не дотацій з бюджету. Козирев прогнозує, що законодавство поступово ставатиме жорсткішим, і радить тим, хто не тягне всю суму одразу, оформити реструктуризацію: борг фіксується, пеня не накручується, а інфляція з часом працює на боржника.
Раніше "Хвиля" розповідала, як працює нова цифрова система стягнення боргів. Також ми писали, чому експерти прогнозують масове вилучення квартир за комуналку.