США поступово перетворилися на країну з високим державним боргом – і це створює загрози, про які мало хто замислюється. Економіст Ноа Сміт пояснив, чому раптова втрата довіри інвесторів до американських облігацій може обернутися катастрофою для всієї світової фінансової системи.
Як передає "Хвиля", про це Сміт розповів у подкасті Сема Гарріса.
За словами Сміта, ще донедавна США були менш закредитованими, ніж Європа чи Японія. Але після Великої рецесії та пандемії країна стала боржником із небезпечним рівнем боргу. Сам механізм кризи економіст описує просто. Уряд позичає гроші, випускаючи облігації, які купують банки, іноземні держави та звичайні люди. Коли покупців стає менше, доводиться пропонувати вищу відсоткову ставку.
Далі починається замкнене коло. Зростання ставок змушує уряд переоформлювати весь борг під вищий відсоток, тож витрати на його обслуговування зростають щомісяця. Щоб покрити ці виплати, держава позичає ще більше. "У якийсь момент приватний попит на ваш борг просто обвалюється. Chase не купить ваш борг. Бабуся не купить ваш борг. Китай не купить ваш борг", – описав сценарій Сміт.
Економіст наголошує: точної межі, за якою борг стає смертельним, не існує. Усе залежить від очікувань і психології. Ніхто не знає наперед, коли саме інвестори вирішать, що Америка більше не поверне свої борги, і кинуться до виходу. "Немає порогу. Немає сигнальної межі", – сказав він. Коли паніка починається, вона перетворюється на тисняву, де кожен намагається вийти першим.
Статус долара як світової резервної валюти, за словами Сміта, лише відкладає катастрофу. Інші країни тримають величезні доларові резерви, і це дає американським політикам "подушку", якою вони можуть зловживати. Та сама подушка робить майбутнє падіння значно болючішим. "Втеча капіталу зі США стала б справді апокаліптичною економічною подією", – попередив економіст.
Виходів із пастки кілька: зростання економіки, інфляція, жорстка економія, фінансова репресія або дефолт. Найкращим Сміт вважає поєднання економії – підвищення податків і скорочення витрат – із поступовим економічним зростанням. Це забере 10-20 років, але спрацює. Інфляцією борг теж можна знецінити, проте для відчутного ефекту вона має триматися високою роками, а люди цього не пробачать.
Найтривожніший сценарій економіст пов'язує з Дональдом Трампом. На його думку, інстинкт президента – запустити друкарський верстат, щоб центральний банк скуповував необмежений борг заради популістських витрат. "До того часу, коли це наздожене нас і ми самі себе знищимо, він уже помре", – сказав Сміт, порівнявши ситуацію з Венесуелою часів Уго Чавеса. У такому разі розхльобувати наслідки гіперінфляції доведеться наступнику – і тоді, за словами економіста, віцепрезидент Джей Ді Венс стане "американським Мадуро".
Окрему помилку Сміт бачить у тому, що США не зафіксували довгострокові позики, поки ставки були наднизькими. Середній термін погашення американського боргу – близько 4,3 року, що надто мало. Якби свого часу уряд узяв гроші на 20 років під мінімальний відсоток, у нього було б значно більше простору для маневру сьогодні.