Чи була глобальна кліматична ініціатива щирою спробою врятувати планету від енергетичного голоду, чи це лише масштабний інструмент захисту старих західних монополій? Гостра суперечка навколо справжньої ролі Всесвітнього економічного форуму в Давосі розгорілася між політологом Юрієм Романенком та економістом Максимом Півнем.
Експерти розібрали політичне та економічне підґрунтя "Зеленої угоди" (Green Deal), яка мала б перевести світ на альтернативні джерела енергії до 2050 року. Проте погляди на її мотиви кардинально розійшлися.
Економіст Максим Півень переконаний, що глобальні кліматичні ініціативи виникли через чітке усвідомлення світовими елітами неминучого вичерпання вуглеводнів. На його думку, еліти вирішили просто заробити на цьому переході та організувати його за своїми правилами.
"Що таке був Green Deal? Дали грошей величезним інститутам, купа вчених порахували, на скільки вистачить вуглеводнів, уклали міжнародну угоду…", – зазначив економіст.
Саме з цієї логіки, за словами Півня, витікає і роль Всесвітнього економічного форуму:
"Що таке Давос? Це такий великий клуб підприємців, які раптом усвідомили, що енергія скоро закінчиться у великих обсягах, і побачили можливість заробляти гроші на переході".
Політичний експерт Юрій Романенко жорстко розвіяв міф про єдність світових еліт навколо кліматичного порядку денного. Він констатував, що "зелена угода" фактично припинила своє існування як єдина глобальна стратегія.
"Вона розвалена вже. Трамп забив болт на неї. Зараз немає ніякого Green Deal, кожен сам за себе", – різко відповів політолог.
Романенко також наголосив на тому, що початкові ідеї переходу були сильно спотворені корисливими інтересами:
"За цією Green Deal стояло стільки маніпуляцій та брехні в Давосі".
Пояснюючи справжню мету зборів у Давосі, Юрій Романенко запропонував поглянути на ситуацію через призму геополітичної конкуренції, а не змови чи благодійності. Він вважає, що Захід просто намагався утримати свою гегемонію.
"Йде постійна боротьба за рівень організації. Ті, хто більш складно організовані, намагаються втриматися на плаву. Те, що відбувається в Давосі – це одна з форм захисту сильних позицій, монополій певних транснаціоналів "Великого Заходу", – пояснив експерт.
Проте ця стратегія зазнала краху через стрімкий підйом азійських ринків, які запропонували власні, більш ефективні рішення для енергетичного переходу.
"Але в них з'явилися потужні конкуренти в Азії. Китай має свою модель переходу, і його модель зараз б'є європейську, бо китайські електромобілі ефективніші і лізуть на європейський ринок. Тому Трамп веде таку жорстку політику – вони зрозуміли, що програють у лінійній логіці. Ніхто один одному не друг, і ніякого світового уряду немає", – резюмував Романенко.
Ця дискусія показала, що енергетичний перехід давно перестав бути питанням екології, перетворившись на жорстку арену боротьби за економічне виживання між Заходом та Сходом.