Іранський режим продемонстрував неочікувану для Заходу стійкість завдяки завчасному розосередженню своїх військових потужностей та грамотному делегуванню повноважень польовим командирам щодо використання ракетного озброєння.
Про це заявив колишній очільник британської зовнішньої розвідки MI6 Алекс Янгер у розмові із редактором The Economist з питань оборони Шашанком Джоші.
Коментуючи воєнні дії та спроби західної коаліції знищити військовий потенціал Тегерана, колишній головний розвідник Великої Британії відзначив високий рівень підготовки іранських збройних сил. За його словами, іранське керівництво зробило правильні висновки з попередніх конфліктів. "На практиці іранський режим виявився більш стійким, ніж, я думаю, будь-хто міг очікувати. Вони ухвалили кілька хороших рішень, насправді, ще в червні минулого року, щодо розосередження свого військового потенціалу і делегування повноважень на застосування цієї зброї", – розповів Алекс Янгер. Цей крок надав іранським силам значної додаткової стійкості проти неймовірно потужної повітряної кампанії західних союзників.
Особливу увагу Янгер приділив тактиці, яку військові аналітики називають "горизонтальною ескалацією". Вона полягає в тому, що Іран та його проксі-сили завдають хаотичних, на перший погляд, ракетних ударів по всіх доступних цілях у радіусі досяжності своєї зброї. "Вони вдалися до того, що технічно називається горизонтальною ескалацією, тобто обстрілу ракетами будь-кого в межах досяжності, що на той час, чесно кажучи, здавалося мені божевіллям", – зізнався експерт.
Проте згодом виявилося, що ця стратегія має глибокий сенс. "Але насправді це виявилося дуже хорошим способом покласти непряму ціну на США, і це ніби спрацювало", – підсумував ексголова MI6. Завдяки розосередженню військ і тактиці залякування сусідніх країн, Іран зміг мінімізувати втрати від високоточних ударів американської авіації. Цей підхід дозволив Тегерану зберегти значну частину свого наступального потенціалу і продовжувати чинити тиск на американські бази та союзників США в регіоні, нівелюючи технологічну перевагу західної коаліції в повітрі.