Окрім проблеми рабства, Сполучені Штати з моменту свого заснування страждали від ще однієї глибокої системної вади, якій приділяють значно менше уваги. Йдеться про неузгодженість повноважень між центральним урядом та місцевим самоврядуванням штатів, що постійно генерувало політичну напругу та призводило до локальних спалахів насильства ще задовго до 1861 року.
Про це повідомив історик Ілля Чедолума в ефірі політолога Юрія Романенка, аналізуючи нову книгу відомого автора нон-фікшену Еріка Ларсона "Демон смути".
Ця структурна проблема полягала у відсутності чіткої ієрархії між федеральним та місцевим законодавством. Установчі документи молодої держави залишили занадто багато простору для трактувань, що дозволяло елітам окремих регіонів ігнорувати рішення Вашингтона, коли їм це було невигідно.
"Це питання співвідношення федерального уряду, от республіканської традиції, традиції центрального уряду і місцевого самоврядування. Грубше кажучи, як співвідносяться федеральні закони з місцевими законами? Які закони мають переважати?" – окреслив суть проблеми експерт.
За словами історика, фундамент для майбутньої катастрофи був закладений ще під час написання головних державних актів США. "Знову ж таки, ні декларація незалежності, ні Конституція ці питання не вирішували принципово. Це питання треба було десятиліттями намагатись узгодити шляхом компромісів і політичних уступок, взаємоуступок, але місцями це призводило до конфліктів", – розповів фахівець.
Спроби знайти баланс між центром і регіонами не завжди завершувалися мирно. Чедолума нагадав, що ще за кілька десятиліть до повномасштабної війни, за часів президентства Ендрю Джексона, подібні суперечки доводилося вирішувати силою зброї. "Це просто призвело там навіть до збройної боротьби, коли він придушив повстання, ввівши війська на південь. І це була друга фундаментальна проблема", – резюмував він. Відсутність чіткої вертикалі влади стала однією з головних причин, чому Південь взагалі наважився на сецесію.