Заплановані показники доходів державного бюджету України можуть виявитися недосяжними через загальне уповільнення економічного зростання. В умовах падіння купівельної спроможності населення та розкручування інфляції, реальний сектор економіки генеруватиме менше прибутків, що автоматично призведе до недоотримання податкових надходжень державою. Ситуація додатково ускладнюється катастрофічним торговим дефіцитом, коли обсяги імпорту значно перевищують обсяги вітчизняного експорту, вимиваючи валюту з країни.
Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.
Експерт пояснив механізм того, як макроекономічні труднощі руйнують ідеальні розрахунки Міністерства фінансів. За його словами, коли розкручується інфляція і падає внутрішнє споживання, економічне зростання неминуче гальмується.
"Твоє економічне зростання, яке у тебе закладене у держбюджеті, ти саме по ньому рахував дохід свого державного бюджету на рівні 2,5%, він у тебе потягнеться вниз. Ти його тягнеш вниз. А якщо воно на півтора впало, до півтора відсотка зростання, а якщо ще менше? А це означає, що доходів до державного бюджету буде менше", – попередив Олег Устенко.
Аналітик зазначив, що в таких умовах уряд часто сподівається перекрити нестачу за рахунок інфляційного фактору та девальвації.
"Мінфін може трохи так потерти руки, якщо інфляція в більш-менш такому прогнозованому діапазоні, тому що це дає можливість трохи більше зібрати в державний бюджет", – зазначив він.
Проте така стратегія має свої межі та величезні ризики на тлі дисбалансу зовнішньої торгівлі. Фахівець навів шокуючі цифри: "Наш торговий дефіцит по місяцю становить десь близько 6 млрд доларів. Тобто катастрофічна сума".
За його словами, хоча просідання курсу гривні до закладених у бюджеті показників (45,5 грн/дол) і дозволяє зібрати більше податків з імпорту та підтримати експортерів, глобально це не вирішує проблему стагнації вітчизняного виробництва та неминучого дефіциту ресурсів у державній скарбниці.