Удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах не здатні обвалити економіку РФ, але вже б'ють по Кремлю там, де болючіше за будь-які цифри. Дефіцит пального руйнує у росіян відчуття, що життя триває як завжди, – і саме це для влади небезпечніше за подорожчання.
Як передає "Хвиля", про це російський економіст Владислав Іноземцев розповів у програмі "И Грянул Грэм".
Економіст наголошує: жодну війну не виграють самою економікою – її виграють на полі бою, виснаженням противника і відчуттям, що перемогти неможливо. Удари по НПЗ, на його думку, дають населенню і елітам Росії зрозуміти головне: цю війну виграти не можна, а це вже не "спецоперація", а повномасштабний конфлікт, який змінює спосіб життя.
За оцінкою Іноземцева, удари вибили близько 25-28% потужностей нафтопереробки. Проблема в тому, що надлишок виробництва бензину над споживанням у Росії завжди був мінімальним – 5-7%. Тому втрата чверті потужностей одразу дає різкий дефіцит, який майже нічим закрити. Постачання з Білорусі чи Казахстану – не ті обсяги, а возити з Індії та Сінгапуру задорого.
Закрити дефіцит складно ще й тому, що бензин не можна накопичити про запас, як гречку чи крупу. До цього додається стара проблема: російська переробка завжди була зміщена в бік важких фракцій, тож бензину виходило менше, ніж мазуту.
Та попри це Іноземцев не бачить ознак економічної катастрофи. Експорт не падає: якщо НПЗ зупинився, на продаж іде сира нафта, а головний дохід бюджет отримує саме з видобутку. Зростання цін на пальне всередині країни навіть знімає з держави частину витрат на так званий демпфер. "Економічно я не бачу тут ознак катастрофи, але політично і психологічно катастрофа вже тут", – підсумовує він.
Найболючіший ефект – психологічний. Путіну роками було важливо створювати відчуття, що війни немає: ні мобілізації, ні дефіциту, ні талонів. Тепер черги на АЗС і заправки без пального це відчуття ламають. Іноземцев додає, що удари дуже вчасні напередодні виборів. "Голосуйте за Єдину Росію – і ви голосуєте за відсутність бензину, за відсутність інтернету, за дрони, що літають над вами", – формулює він сигнал, який отримують росіяни.
Головна відмінність від торішньої кризи в тому, що тепер це надовго. Минулого року, нагадує економіст, була радше репетиція. "Бензинова криза 2025 року закінчилася не тому, що люди перестали їздити, а тому, що українці перестали стріляти", – каже він. Тепер в України з'явилися надлишкові можливості з виробництва дронів, а їхня дальність і потужність лише зростатимуть.
Симптоматично, що про потребу ринкових реформ паливного ринку заговорив навіть Ігор Сєчін – те, чого від нього раніше годі було почути. Окремо Іноземцев прогнозує неминуче послаблення рубля: до виборів – близько 80 за долар, а до кінця року 90 і більше. Це, за його словами, давно назріле рішення, а не катастрофа рівня 1998 року.