Після ліквідації верховного лідера Ірану внаслідок авіаудару, в країні виник короткочасний вакуум влади, який помірковані та прагматичні політичні сили спробували використати для зміни зовнішньополітичного курсу. Цей табір, очолюваний головою Ради національної безпеки Алі Ларіджані та президентом Масудом Пезешкіаном, пропонував призначити лідером людину, яка змогла б стати "новим обличчям" режиму та дати сигнал світові про готовність до зниження градусу напруженості у війні зі США та Ізраїлем.
Про внутрішні дискусії іранських прагматиків в ефірі подкасту The Daily від The New York Times розповіла журналістка Фарназ Фассіхі.
За словами журналістки, помірковані сили розуміли, що країна перебуває на межі катастрофи через війну та багатомісячні внутрішні протести. "Вони аргументували це тим, що зараз дійсно надзвичайний момент в Ірані. Можливо, настав час надати режиму нове обличчя і вибрати кандидата, який би принаймні дав сигнал світу та іранській громадськості, що ми думаємо про пом'якшення нашої політики", – пояснила Фарназ Фассіхі.
Цей політичний табір висунув одразу кількох альтернативних кандидатів на найвищу посаду. Першим був колишній президент Хасан Рухані, центрист, який свого часу очолював ядерні переговори 2015 року. Другим кандидатом став Хасан Хаменеї – онук засновника революції, який відкрито ідентифікує себе як реформатор. Третім претендентом був менш відомий релігійний діяч Алі Реза Арафі, якого вважали компромісною фігурою. "Усі ці троє сигналізували б світу різною мірою про перегортання сторінки революційного жорсткого іранського етосу, який домінував з 1979 року", – зауважив ведучий подкасту Майкл Барбаро.
Проте, як підкреслила Фарназ Фассіхі, ці політики не були дисидентами, а залишалися частиною системи. "Вони лояльні до ідеології Ісламської Республіки, але мають різні відтінки того, як прагматично і практично її впроваджувати", – сказала вона.
У разі їхньої перемоги Іран міг би продемонструвати готовність до діалогу, проте впливовий Корпус вартових ісламської революції (КВІР) не дозволив реалізуватися цьому сценарію, обравши шлях ескалації та обравши радикального сина загиблого аятоли.