Командувач національних збройних сил Латвії генерал-майор Каспарс Пуданс окреслив вікно, протягом якого Росія може зважитися на нову велику агресію проти НАТО. За його оцінкою, цей проміжок припадає на 2027-2029 роки – поки Альянс ще не готовий до повноцінної відсічі.
Як передає "Хвиля", про це генерал розповів виданню DW у кулуарах 18-го Київського форуму з безпеки.
"Якби я сидів у Кремлі, то сказав би, що вікно моїх можливостей – це 2027-2029 роки. Поки НАТО не готове", – заявив Пуданс. Після 2030 року, за його словами, це вікно почне закриватися: Росія стане сильнішою, але разом із нею посиляться Європа і НАТО.
Латвію, за оцінкою генерала, Москва внесла до списку тих, хто має бути "покараний". "Вони, напевно, не пробачать нам виходу з їхньої сфери впливу, вступу до НАТО та ЄС", – зазначив Пуданс. Дратує Кремль і відверта підтримка Києва останніми роками. При цьому генерал нагадав, що основні російські сили зараз скуті в Україні, і подякував українцям за те, що вони їх зв'язують.
На кордонах Латвії фіксується російська активність – стеження, провокації, тиск мігрантів. Але такі методи, на думку Пуданса, говорять не про силу, а про слабкість противника. "Те, що відбувається, на мій погляд, лише демонструє слабкість Росії – вони вдаються до таких методів, тому що нічого більшого запропонувати не можуть", – сказав він. Кожна така акція, додав генерал, лише робить Латвію стійкішою.
На запитання DW про те, чи має НАТО реагувати жорсткіше на порушення повітряного простору російськими літаками та дронами, командувач відповів обережно: кожен інцидент треба оцінювати окремо, зважуючи ризики ескалації. "Росія хоче змусити нас самотужки реагувати на гібридні загрози", – пояснив Пуданс. Тому Рига наполегливо працює над тим, щоб союзники, які вже присутні в Балтії, чітко розуміли свою роль у протидії Москві.
Сценарії з "сепаратистськими республіками" на зразок обговорюваної в Естонії "Нарвської" генерал розцінює як суто інформаційну операцію без реального ресурсу. "Думаю, Росії було би нерозумно знову пробувати цей сценарій", – сказав він. За словами Пуданса, після нападу на Україну навіть російськомовні мешканці Латвії перестали вірити в наратив про "порушені права" – це підтвердили й результати останніх виборів.
Окрему роль у безпеці країн Балтії командувач відвів Україні. "Наша лінія оборони – Латвії та країн Балтії – проходить через Україну", – заявив він. За його словами, між Латвією та Україною склався неформальний оборонний альянс, у рамках якого Рига переймає в Києва не лише навички роботи з технікою, а й сам підхід до інновацій.
Майбутнє війни Пуданс бачить у поєднанні піхоти та автономних систем. "Піхота залишиться тими, хто захоплює та утримує територію. Але її можливості будуть багаторазово доповнені та посилені автономними системами, які зможуть діяти самостійно під керуванням штучного інтелекту", – пояснив він. По суті, додав генерал, концепцію командування місією доведеться переносити з людських умів у "мізки" автономних систем.
Парламент Латвії вже ухвалив закон про витрати на оборону на рівні 5% ВВП – і вже цього року країна близька до цього показника. Понад половину бюджету спрямовують на нові технології та обладнання. "Я не хочу бути 'споживачем безпеки' і чекати, що хтось зробить роботу за мене – ми маємо робити свій внесок", – резюмував Пуданс.
Якщо бойові дії в Україні припиняться, найімовірніший сценарій, за словами генерала, – перекидання частини російських сил до східних кордонів НАТО. Кремль уже зводить нові військові об'єкти на півночі Росії, ближче до фінських кордонів. Калінінградська область, як зазначив Пуданс, наразі недостатньо озброєна, щоб стати плацдармом для наступальних операцій.