Влада Києва змінює підхід до забезпечення столиці теплом в умовах енергокризи, пропонуючи встановлення модульних котелень безпосередньо біля багатоквартирних будинків. Ініціатива базується на моделі співфінансування: 90% вартості обладнання та робіт готовий покрити місцевий бюджет, а решту 10% мають зібрати самі мешканці. І хоча експерти вітають запізнілий крок до децентралізації опалення, сам механізм викликає низку серйозних юридичних та технічних сумнівів.
"Хвиля" повідомляє, що обговорюючи нову програму столичної влади в ефірі проєкту "ПолітЕксперт", провідний український експерт у сфері ЖКГ та енергетики Олег Попенко зазначив, що подібні рішення були б максимально правильними на порядку денному ще 4-5 років тому. За його словами, зміна парадигми мислення чиновників – це позитивний сигнал, але диявол, як завжди, криється в деталях реалізації.
Попенко підкреслює, що концептуально він виступає "за", оскільки пайова участь людей – це те, що формує інститут відповідального власника. Однак статус цих об'єктів після побудови залишається туманним.
"Чия це буде котельня, кому вона належатиме?" – задається ключовим питанням експерт. За логікою партнерства, якщо люди збирають 10% коштів, а решту додає місто, котельня має переходити у власність мешканців.
Але експерт побоюється сценарію, при якому побудовані за рахунок киян потужності будуть просто передані на баланс або в управління "Київтеплоенерго", що зведе нанівець саму суть незалежного управління. До того ж, поки немає жодної ясності щодо технічної бази проєкту.
"Що це буде за блочна котельня, на чому вона працюватиме – це дрова, пелети, брикети, газ?" – акцентує увагу Попенко. До того часу, поки влада не дасть чітких відповідей на ці питання, фінансова участь мешканців у проєкті виглядає ризикованим кроком.
Раніше українців закликали готуватися до жорстких блекаутів.