Військова ескалація навколо Ірану сколихнула світові ринки – і наслідки вже відчувають усі: від біржових трейдерів до фермерів у країнах, що розвиваються. Інвестори та політики по всьому світу гарячково оцінюють масштаб економічних збитків від затяжної нестабільності на Близькому Сході, і картина, що вимальовується, не обіцяє нічого доброго.
Як передає "Хвиля", про це пише агентство Anadolu.
У центрі загальної тривоги – Ормузька протока, вузький морський коридор між Перською та Оманською затоками. Щодня через нього проходить близько 20% усієї світової нафти та скрапленого природного газу. Саме тут пролягає артерія, від якої залежить енергетична безпека десятків країн. Після того як Іран пригрозив заблокувати судноплавство у відповідь на спільні авіаудари США та Ізраїлю, страховики тимчасово призупинили покриття для суден, що прямують цим маршрутом, а ціни на нафту негайно пішли вгору – ринки почали закладати в котирування ризик тривалого перебою в постачаннях.
Нафта летить вгору – і це ще не межа
Нафта сорту Brent, яка ще на початку лютого коштувала $66 за барель, до середи досягла позначки $82. Але аналітики попереджають: це може бути лише початком. Якщо протока виявиться заблокованою на кілька місяців, ціна здатна подолати психологічну позначку в $100, а в найбільш песимістичних сценаріях – злетіти до $150 за барель. Вартість фрахту для великих нафтових танкерів, що завантажуються в Перській затоці, тільки за проміжок з п'ятниці по понеділок зросла майже вдвічі – на 94%.
Країни ОПЕК вже наростили видобуток більш ніж на 200 тисяч барелів на добу, однак старший науковий співробітник американського Інституту Гудзона Браян Кларк попереджає: навіть цього може виявитися недостатньо, щоб повністю компенсувати випадіння іранських обсягів. Ноа Барретт, аналітик британської керуючої компанії Janus Henderson, додає: навіть якщо енергетична інфраструктура регіону залишиться фізично недоторканою, саме по собі скорочення судноплавної активності через Ормузьку протоку здатне призвести до стійкого зростання цін на енергоносії.
"Збиток для світового виробництва", – каже він, – "може схилити шальки терезів глобального нафтового ринку в бік дефіциту пропозиції".
Газовий удар по Європі
Особливо гострою є ситуація зі скрапленим природним газом – ринок якого, за словами Кларка, має значно менше резервів, ніж ринок нафти. Катар – один з найбільших у світі експортерів LNG – фізично не здатен постачати газ без доступу через Ормузьку протоку. У понеділок об'єкт компанії QatarEnergy зупинився після атаки іранського безпілотника, а в середу компанія оголосила форс-мажор для постраждалих покупців. Європейський газ за тиждень подорожчав приблизно на 80% – і це тільки початок ланцюгової реакції.
У короткостроковій перспективі компаніям доведеться шукати альтернативні маршрути доставки – через трубопроводи або автомобільний транспорт до портів за межами Перської затоки. Певну надію дає той факт, що Австралія та США потенційно можуть частково компенсувати дефіцит, що утворився, і забезпечити союзників – насамперед Тайвань, Японію та Південну Корею, які критично залежать від імпорту LNG для виробництва електроенергії.
Під загрозою – добрива та продовольство
Економічні наслідки далеко не обмежуються нафтою та газом. Через регіон транзитом проходить близько 44% світових постачань сірки, 31% карбаміду, 18% аміаку та 15% фосфатів – тобто практично всіх ключових компонентів мінеральних добрив. Перебої в їх постачанні неминуче спровокують зростання цін на продовольство по всьому світу – і особливо болючим цей удар виявиться для економік, що розвиваються, які значною мірою залежать від імпортних добрив. Аналогічний сценарій вже розгортався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли світові продовольчі ринки накрила хвиля інфляції.
Контейнерне судноплавство розвертається геть
Найбільші судноплавні компанії планети вже відреагували на кризу конкретними діями. Данський гігант Maersk оголосив про призупинення проходу суден через Ормузьку протоку та перенаправлення всіх маршрутів в обхід мису Доброї Надії на півдні Африки – до подальшого повідомлення, пославшись на "погіршення безпекової ситуації" в регіоні. Mediterranean Shipping Company, яка посідала у 2024 році перше місце у світі за контейнерними потужностями, також призупинила прийом бронювань на вантажі до всіх країн Близького Сходу без винятку.
Обхід через мис Доброї Надії суттєво збільшує час у дорозі та операційні витрати – особливо для вантажів, що прямують до Туреччини та Середземномор'я. Старший економіст ING Group з транспорту та логістики Ріко Луман попереджає: ринкам слід готуватися до затяжних затримок та хронічної невизначеності з постачаннями, оскільки регіональна нестабільність накладається на зростання паливних витрат, розганяючи загальну вартість морських перевезень.
Віце-президент S&P Global Market Intelligence з морської торгівлі Пітер Тіршвелл підсумував те, що відбувається, гранично відверто: "Ідея про те, що цей рік буде спокійнішим, що фрахтові ставки стабілізуються, що ланцюжки постачань почнуть повертатися до норми, що судна повернуться через Суец – все це тепер повністю виключено. Вся галузь дивиться в перспективу потенційно багатомісячних перебоїв. Ми знову в пеклі геополітичного впливу на контейнерні ланцюжки постачань".
Раніше ми писали, що світові банки попередили про катастрофічний сценарій для ринку нафти.