При несплаті штрафу від ТЦК держава може примусово стягнути борг через списання грошей із банківських рахунків чи вилучати майно.
Як передає "Хвиля", про це пише Судово-юридична газета.
Мобілізація в Україні триває і військовозобов'язаним почали надсилати повістки поштою. Якщо повістку не вдалося вручити особисто, громадянин має три дні, щоб забрати її. Інакше людині може загрожувати штраф, який буде призначений заочно. При цьому рішення територіального центру комплектування (ТЦК) матиме чинність виконавчого документа.
Як пише видання, розмір штрафу може становити від 17 000 до 25 500 гривень. Якщо штраф не буде сплачено добровільно, може розпочатися процес примусового стягнення. Міністерство юстиції повідомило у відповідь на запит, що у такому разі ухвала про штраф буде направлена до місцевого органу державної виконавчої служби для примусового виконання. Це може бути зроблено за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна, відповідно до встановленого законом порядку.
Зверніть увагу, що, виходячи з законодавства, штраф має бути сплачений не пізніше ніж через 15 днів з моменту вручення постанови про накладення штрафу. У разі оскарження такої ухвали – не пізніше ніж через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Якщо ж штраф не сплатити, то далі відбувається примусове стягнення коштів та майна боржника.
"Абзацом 1 ч. 1 статті 48 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті, вилучення (списанні коштів з рахунків) та примусової реалізації (подання електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної податкової адміністрації) виконавчої служби). При цьому, згідно з ч. 2 статті 56 Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника", – пише "Судово -юридична газета".
При цьому при стягненні боргу насамперед звертають увагу на кошти боржника – як у національній, так і в іноземній валюті, включаючи кошти на банківських рахунках. Якщо грошей немає або їх недостатньо, стягнення поширюється на інше майно. Розмір стягнення включає не лише основну суму боргу, а й додаткові витрати: виконавчий збір, витрати на провадження, штрафи та винагороду виконавця.
Якщо майно перебуває у спільній власності, стягнення стосується лише частки боржника, яку визначає суд. Важливо, що якщо сума боргу не перевищує 160 тисяч гривень (що дорівнює 20 мінімальним зарплатам), то єдине житло боржника та земельну ділянку під ним не підлягають стягненню. У такому разі виконавець повинен шукати інші способи стягнення боргу рахунок іншого майна боржника.
Нагадаємо, у Міноборони відповіли, коли запрацює сервіс відстрочки у Резерв+.