Перед початком війни глава ізраїльської розвідки Моссад Давид Барнеа прийшов до прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху з амбітним планом: уже за кілька днів після перших ударів по Ірану розвідка зможе розпалити масові заворушення всередині країни – аж до повалення теократичного режиму. Цей же план Барнеа особисто представив старшим чиновникам адміністрації глави Білого дому Дональда Трампа під час свого візиту до Вашингтона в середині січня.
"Хвиля" пише, що згідно з даними The New York Times, Нетаньяху підтримав задум. Трамп – теж. Логіка була простою: знищити іранських лідерів на початку конфлікту, запустити хвилю розвідувальних операцій і чекати, поки народ сам зробить решту.
"Захопіть свій уряд – він ваш", – звернувся Трамп до іранців у першій же заяві після початку бомбардувань.
Минуло три тижні. Повстання не сталося.
За даними американської та ізраїльської розвідок, іранський режим хоч і ослаблений, але функціонує. Страх перед поліцією та збройними силами паралізував будь-які спроби організованого опору. Режим не впав зсередини – навпаки, він окопався і перейшов у контрнаступ, завдаючи ударів по військових базах, містах і нафтовій інфраструктурі по всій Перській затоці.
Чому не спрацювало
Ще до початку бойових дій американські військові прямо говорили Трампу: іранці не будуть виходити на протест під бомбами. Аналітики ЦРУ оцінювали ймовірність масового повстання як низьку. Скептицизм висловлювали і у військовій розвідці Ізраїлю – АМАН.
Колишній чиновник Держдепартаменту Нейт Суонсон пояснює це просто: більшість невдоволених бояться вийти на вулицю, бо їх розстріляють. "Є люди, які хочуть кращого життя, але не хочуть вмирати за нього. Ці 60 відсотків залишаться вдома", – каже він.
Примітно, що попередник Барнеа на посаді глави Моссаду Йоссі Коен ще у 2021 році дійшов висновку: спроби розпалити революцію в Ірані – це марна трата ресурсів. Моссад тоді навіть прораховував, скільки іранців має вийти на вулиці, щоб реально загрожувати режиму, – і визнав, що досягти такої кількості неможливо. "Ми задалися питанням, чи можемо ми подолати цей розрив, і дійшли висновку, що не можемо", – говорив Коен ще у 2018 році. Однак Барнеа переглянув цю позицію і зробив ставку на повстання як на ключовий елемент військової стратегії.
Курдський фронт теж забуксував
Паралельно зі ставкою на внутрішнє повстання Моссад розраховував і на зовнішній "наземний компонент" – вторгнення іранських курдських формувань із території Іраку. ЦРУ та Моссад роками підтримували курдські збройні групи, а ізраїльські удари на заході Ірану мали розчистити їм дорогу.
Але вже 7 березня Трамп публічно сказав курдам "не йти" – щоб уникнути жертв. Туреччина, зі свого боку, через свого міністра закордонних справ передала Вашингтону недвозначне попередження: будь-яка підтримка курдських операцій неприйнятна для Анкари. Президент Іракського Курдистану також дав зрозуміти, що вторгнення курдів може дати зворотний ефект – іранський націоналізм тільки згуртує людей навколо режиму.
Що далі
За лаштунками Нетаньяху вже висловлював роздратування тим, що обіцянки Моссаду не виконуються. На одній із нарад він нагадав, що Трамп може будь-якої миті вирішити завершити війну – а результатів досі немає.
Публічно прем'єр зберігає оптимізм: "Має бути наземний компонент. Він має складатися з іранських чобіт", – заявив він. Посол Ізраїлю у США вторує: "Іранці прийдуть".
Але поки – тиша.
Раніше ми писали, що Трамп розглядає введення військ в Іран.