Розвиток штучного інтелекту перетворився на ходьбу по канату. Забагато обережності – і світ втратить швидше економічне зростання та наукові відкриття. Замало – і отримає хаос на ринку праці та соціальний розлад. Ерік Шмідт, колишній керівник Google і нинішній гендиректор Relativity Space, називає це головним викликом виживання нашого століття.
Як передає "Хвиля", про це він написав у колонці для The New York Times у співавторстві з аналітикинею з питань Китаю і технологій Селіною Сюй.
Минулого місяця автори побували в Китаї. Тамтешні технологічні керівники виявилися оптимістами щодо ШІ, але значно консервативнішими за Кремнієву долину в питанні швидкості. Дехто остерігається надто агресивно замінювати працівників машинами. Інші бояться, що дестабілізація галузі обернеться жорстким втручанням держави. Один із гендиректорів сказав прямо: краще рости повільніше, ніж повторити луддитський бунт часів промислової революції, коли англійські робітники штурмували фабрики і нищили ткацькі верстати.
Китайська влада теж шукає баланс між зростанням і стабільністю, яка для компартії лишається пріоритетом номер один. У квітні Пекін припинив видавати нові ліцензії на безпілотні авто після того, як десятки роботаксі раптово покинули пасажирів просто на вулицях Уханя. Того ж місяця китайський суд заборонив звільняти працівників лише заради заміни їх системами ШІ. У червні новий п'ятирічний план зайнятості пообіцяв не допустити масштабного безробіття. А з липня в країні набуває чинності заборона ШІ-компаньйонів для неповнолітніх.
Це позначилося на настроях. За даними недавнього звіту Стенфордського університету, 84 відсотки опитаних у Китаї сказали, що технологія їх надихає. У США картина протилежна: громади воюють проти будівництва дата-центрів, батьки бояться нездорової прив'язаності дітей до ШІ-компаньйонів, працівники – звільнень, політики – вразливостей у нацбезпеці.
Шмідт і Сюй пояснюють недовіру ефектом "зубчастого інтелекту", коли модель блискуче справляється з вузькими завданнями і провалюється на елементарних. Торішнє опитування Gallup показало: 80 відсотків дорослих американців хочуть, щоб держава регулювала ШІ, навіть якщо це загальмує прогрес. Позицію поділяють і демократи, і республіканці.
Головне питання, за версією авторів, не в тому, хто виграє гонку – США чи Китай. "Справжній виклик у тому, чи зможе хоч хтось із них отримати вигоду від ШІ, не розірвавши власну соціальну тканину", – пишуть вони. Відповіді поки немає ні в кого.
Як вихід Шмідт і Сюй пропонують "популістський порядок денний" для штучного інтелекту – ставлення до технології як до суспільного проєкту. Так само, як NASA свого часу зробило космос національною місією, держава має вчинити з ШІ.
Перша ідея – частину прибутків від ШІ віддавати громадянам напряму, через суверенний фонд, наповнений акціями чи грошима самих ШІ-компаній. Прикладами автори називають сінгапурський Temasek і австралійський Future Fund. Друга – фінансувати моделі суспільного інтересу з відкритим кодом: щоб люди могли розібратися з держпослугами, отримати юридичну допомогу, навчати дітей. Третя – врегулювати те, у чому американські політики вже знаходять двопартійну згоду: правила взаємодії дітей і підлітків зі штучним інтелектом.
Закінчують автори попередженням. "ШІ має допомагати людям процвітати, а не просто збагачувати жменьку компаній, залишаючи решту позаду", – пишуть вони. Якщо цього не станеться, країна чинитиме технології опір, гальмуватиме її і сваритиметься навколо неї. Так, за словами Шмідта і Сюй, Америка й втратить рівновагу на канаті.
Раніше "Хвиля" публікувала розмову, у якій Ерік Шмідт пояснив, чому більшість ШІ у світі скоро працюватиме на китайських моделях. Також ми писали, що штучний інтелект може обвалити ринки сильніше за кризу 2008 року.