Політичний експерт Юрій Романенко заявив, що корупція в Україні є не просто недоліком управління, а фундаментальною основою існуючої політичної моделі. В ефірі свого каналу він проаналізував, чому цифровізація митниці та реальні реформи гальмуються на найвищому рівні.
"Що робити з корупцією на митниці? Чому за три роки війни там нічого не змінилося? Друзі, дивіться, митниця – це ж не якась окрема планета. Митниця – це дзеркало держави. Це ідеальне відображення того, як влаштована наша система управління", – зазначив Романенко.
На думку аналітика, зміна персоналій у керівництві відомства не дасть результату, доки не зміняться самі правила гри, які свідомо створювалися як корупційні.
"Доки у нас зберігається величезна прірва між офіційними правилами, які часто виписані так, щоб їх було неможливо виконати, та реальною можливістю "домовитися" – митниця буде годувати тих, хто її контролює. Ви можете змінювати очільників митниці хоч щомісяця, але якщо правила гри залишаються корупційними, кожен новий "реформатор" або стане частиною схеми, або буде виштовхнутий системою", – пояснив він.
Експерт наголосив, що єдиним технічним рішенням є повна цифровізація, проте вона не вигідна бенефіціарам системи.
"Єдиний реальний вихід – це повна, радикальна цифровізація. Коли людський фактор зведений до абсолютного нуля… Але чи хоче сама система прибирати цей фактор? Звісно, ні. Багато хто думає, що корупція – це просто коли хтось краде, бо він погана людина. Насправді корупція в Україні – це не баг, це фіча. Це фундамент, на якому тримається вся політична конструкція", – заявив Романенко.
За словами аналітика, корупційні потоки на митниці є джерелом "чорного кешу", необхідного для виживання політичних еліт.
"Чому не прикривають "кеш" на митниці чи в податковій? Бо цей "кеш" іде нагору. Він потрібен для фінансування політичних проектів, для утримання власних медіа-ресурсів, для виплат у конвертах, для "стимулювання" потрібних голосувань. Без цього чорного налу існуюча політична еліта просто не зможе відтворювати свою владу… Вимагати від них побороти корупцію – це просити систему вчинити самогубство", – резюмував Юрій Романенко.
Він підкреслив, що під час війни ціна такого підходу стала критичною, оскільки корупція тепер вимірюється життями військових на фронті.
"Зруйнувати корупційні потоки сьогодні – це для багатьох у високих кабінетах означає втратити інструменти керування країною завтра. Тому ми бачимо ці нескінченні імітації: створення нових антикорупційних органів, які потім починають воювати між собою, гучні затримання "стрілочників" і тишу щодо справжніх бенефіціарів. Війна мала б це змінити, бо ціна корупції тепер – це не просто вкрадені гроші, це життя солдатів, на які не купили зброю", – зазначив Романенко.