Українські сили вперше захопили російську позицію виключно безпілотними системами – про це минулого тижня заявив президент Володимир Зеленський. "Вперше в історії цієї війни ворожу позицію було взято виключно безпілотними платформами – наземними системами і дронами", – сказав він. Штурм здійснила Третя штурмова бригада в Харківській області минулого літа. Наземні камікадзе-роботи та дрони змусили російських солдатів здатися, а українська піхота не зробила жодного пострілу.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє Politico. Операція – частина ширшої стратегії Києва: до 2026 року замінити до 30% особового складу на найважчих ділянках фронту роботизованими системами, щоб скоротити власні втрати і одночасно виснажити російський резерв.
Микола Зінкевич, командир підрозділу наземних роботизованих систем Третьої штурмової бригади, розповів Politico, як проходив штурм під Харковом. Українська піхота була за п'ять кілометрів від цілі. Першими рушили два наземні камікадзе-роботи. Один знищив вхід до російського укриття. Щойно до позиції наблизився другий, росіяни підняли картонний напис – сигнал готовності здатися. Повітряні дрони супроводили двох полонених до українських позицій. "Наша штурмова група зайшла на позицію і встановила над нею контроль, не зробивши жодного пострілу", – сказав Зінкевич.
"Піхотинців можна і треба виводити з-під прямого вогню. Наша мета на 2026 рік – замінити до 30% особового складу на найскладніших ділянках фронту технологіями", – сказав Зінкевич виданню. Логіка проста: Україна не може змагатися з Росією в кількості людей, тому ставка – тримати власні втрати на мінімумі й водночас вибивати наступаючі російські сили.
Наземні системи зараз виконують доставку вантажів, евакуацію поранених, розвідку, знищення укріплень, диверсії в тилу противника і мінування, розповів Зінкевич. На відміну від повітряних дронів, наземні роботи несуть важчий вантаж, довше залишаються на позиції і можуть нести броню та зброю. Росія теж розширює використання наземних дронів, але українські підрозділи рухаються швидше.
Цифри показують різке прискорення. З початку 2025 року Міноборони схвалило близько 40 нових моделей роботів, а до кінця минулого року армія отримала близько 15 000 наземних систем, каже Ігор Федірко, гендиректор Української ради оборонної промисловості. Кількість підрозділів, які застосовують наземні роботи, зросла з 67 у листопаді до 167 у березні. Міністр оборони Михайло Федоров минулого тижня заявив: у першому півріччі 2026 року Україна законтрактує 25 000 наземних роботизованих систем – удвічі більше, ніж за весь 2025 рік. Заявлена мета – "сто відсотків фронтової логістики роботизованими системами".
Однією з ключових платформ є TerMIT української компанії Tencore. Гусеничний робот несе до 400 кілограмів вантажу, розганяється до 15 км/год і діє на відстані до 40 кілометрів. Завдяки модульній конструкції машина перемикається між логістикою, евакуацією, фортифікацією та бойовими завданнями, коли на ній встановлено кулемет чи гранатомет. "Один TerMIT встановив понад 1500 протитанкових мін, перш ніж росіяни знищили його кількома FPV-дронами", – розповів Politico співзасновник і гендиректор Tencore Максим Васильченко.
Аналіз Фонду Карнегі за міжнародний мир, наведений Politico, стверджує: "Масштаби, швидкість і глибина змін, які ми спостерігаємо в Україні, вже змінюють те, як ведуться війни, як організовуються сили і як формується військова міць". Микола Бєлєсков з Національного інституту стратегічних досліджень порівняв момент з військовою революцією 1920-1930-х років, коли кулемети, танки й авіація перекроїли війну ХХ століття. Водночас він застеріг: з появи роботів не слід робити висновок про зниження ролі людини – вона, за його словами, залишається вирішальною.
У ентузіазму є і зворотний бік. Вашингтонський Hudson Institute, на який посилається Politico, звертає увагу, що ефективність наземних роботів обмежена пересіченою місцевістю поблизу фронту та високою вразливістю до ворожих повітряних дронів. Українські виробники бачать інше вузьке місце – державні закупівлі. Васильченко сказав Politico, що контракти рухаються повільно і багато компаній не отримали фінансування на 2026 рік навіть через чотири місяці після початку року. Федірко сформулював це різко: проблема не в постачаннях, проблема в державі.
Уряд обіцяє розблокувати трубопровід: прискорення контрактів, гнучкі ціни, більший бюджет закупівель на 2026 рік і заплановане звільнення роботів від ПДВ. Європейські партнери допомагають фінансами – зокрема через програму ЄС SAFE на 150 мільярдів євро, відкриту і для українських компаній. Іноземні виробники робототехніки заходять в Україну в пошуках партнерств, українські компанії на кшталт DevDroid готуються відкривати виробництво в Європі. "Ми працюємо над тим, щоб роботи брали на себе основний удар, а піхота ставала елітною, спеціалізованою силою для завдань, які роботи виконати не можуть", – сказав Зінкевич Politico. – "Тому що так чи інакше, саме люди є основою армії".