Сучасна ситуація з методами проведення призову, ставленням окремих командирів до особового складу та наростання суспільного невдоволення як у тилу, так і на фронті, створює серйозні ризики повторення трагічних історичних сценаріїв початку XX століття. Політика тотального примусу, ігнорування базових потреб військовослужбовців та відправка людей на "м'ясні штурми" без належної підготовки можуть призвести до розкладання збройних сил зсередини. Історичний досвід показує, що надмірний тиск на виснажене суспільство здатний спровокувати масштабні внутрішні конфлікти і навіть так звану "революцію дезертирів", яка сьогодні теоретично загрожує як Україні, так і самій країні-агресору Росії.
Про це повідомив політолог Юрій Романенко у своєму моноефірі.
Проводячи глибокий історичний екскурс, експерт нагадав, чим завершилися спроби імперій вести затяжні війни під час Першої світової без огляду на людський ресурс та моральний стан війська. Він наголосив, що збільшення кількості тих, хто самовільно залишає частину (СЗЧ), є тривожним симптомом.
"А в Росії просто в катастрофічному результаті це призвело до розкладання армії в 1917 році і, відповідно, революції подальшої в листопаді 1917 року, яка була революцією СЗЧшників. Тому що я це чому нагадую? Тому що це може бути нашою моделлю, так би мовити, це може бути нашою моделлю", – відверто попередив політолог.
Водночас аналітик звертає увагу, що аналогічні, і навіть більш катастрофічні процеси загрожують Росії, незважаючи на побоювання деяких українців щодо внутрішніх конфліктів лише в нашій державі.
"До речі, Росію теж може торкнутися, тому що коли в нас наводять аргументи, що в разі закінчення війни ми провалимося у внутрішній громадянський конфлікт, чомусь виключають можливість того ж самого в Росії. Тому що там у ще більших масштабах накопичена найбільша і найрізноманітніша кількість фронтовиків, зокрема і з кримінальним минулим", – зазначив він.
Досліджуючи інформаційний простір ворога, експерт робить висновок про їхні внутрішні проблеми: "І якщо послухати ось ниття російських там військкорів і навіть у Соловйова… і Переслєгіна останнє інтерв'ю якщо послухати, то там таке скиглення почалося, що мама не горюй".
Коментуючи спроби української влади вирішити кадрову кризу на фронті, Романенко визнає, що у вищих ешелонах активно шукають вихід.
"Я просто знаю, що там нагорі зараз намагаються знайти якісь механізми, щоб можна було вирішити ці питання. І залучення найманців є, звичайно ж, відповіддю на ці питання", – підтверджує експерт.
Проте він одразу попереджає: якщо військова система не змінить своєї суті, будь-які найманці швидко закінчаться.
"Але я думаю, що якщо до найманців буде ставлення таке ж, як у багатьох командирів, скотське, і їх почнуть кидати в ці різні посадки там без ліку, то ця модель швидко загнеться", – різко заявив Романенко.
На його думку, приховати такі речі сьогодні неможливо: "Тому що ми живемо в інформаційну епоху, коли швидко все поширюється. Це по-перше. По-друге, є ворог, який буде відповідну пропаганду поширювати, шукати всяких свідків і буде їх використовувати".
Підсумовуючи тему, політолог поставив логічне і дуже незручне запитання щодо ціннісних орієнтирів держави. Він переконаний, що влада повинна зробити висновки і змінити ставлення насамперед до власних громадян.
"Якщо ми починаємо цінувати людей із-за кордону, тому що усвідомили раптом цінність людського ресурсу, тому що без нього неможливо продовжувати війну… то тоді що заважає тут і зараз почати власне визнання помилок", – резюмував Юрій Романенко.