Головним бар’єром для розвитку житлового фонду залишається відсутність у громадян відчуття відповідальності за спільне майно.
Про це заявила експертка з управління нерухомістю Ольга Рубльова в ефірі з політологом Юрієм Романенком.
Вона наголосила, що більшість мешканців досі не сприймають під’їзди, дахи та підвали як свою власність, за яку вони несуть фінансову відповідальність.
"Найголовніша проблема, з якою я стикаюся щодня – це те, що люди не відчувають себе власниками будинку за межами дверей своєї квартири. Для більшості "моя власність" закінчується там, де стоїть поріг. Все інше: під’їзд, ліфт, дах – це ніби щось "державне" або "спільне", а отже – нічиє", – зазначила Рубльова.
Це призводить до конфліктів між мешканцями різних поверхів. Люди відмовляються фінансувати критичні ремонти, якщо проблема не зачіпає їх безпосередньо.
"Мешканці першого поверху кажуть: "Чому я маю платити за ремонт даху? Мені ж не тече". А люди з верхніх поверхів обурюються: "Навіщо мені скидатися на ремонт каналізації у підвалі? У мене ж сухо". Вони не розуміють, що будинок – це цілісний організм", – пояснила фахівчиня.
Зазвичай основний тягар за утримання будинку несуть 10-15% мешканців.
"Ці люди тягнуть на собі все. Вони ходять на збори, вони вивчають кошториси. Інші ж часто просто користуються плодами їхньої праці, але при цьому в чатах пишуть найбільше критики. Найважче — це прийняти юридично значуще рішення", – зазначила Рубльова.
Особливу увагу Рубльова приділила труднощам у прийнятті легітимних рішень. Через масову міграцію власників за кордон зібрати необхідну кількість голосів (кворум) для проведення ремонтів або модернізації енергомереж стає технічно неможливим.
"За законом нам потрібна певна кількість голосів для капітальних витрат або змін у статуті. І отут починається "квест". Ви не можете знайти людей. Один каже "я зайнятий", інший не відчиняє двері, третій просто не хоче підписувати лист опитування, бо боїться "якихось махінацій"".
Ольга Рубльова підкреслила, що стан будинку безпосередньо впливає на ринкову вартість кожної квартири в ньому. Голова ОСББ у сучасних реаліях має бути не лише господарником, а й професійним комунікатором та психологом.
"Треба постійно проводити "лікнеп". Пояснювати, що внески на управління – це не "данина", а інвестиція в те, щоб твій актив не знецінювався. Бо якщо під’їзд у жахливому стані, ти свою квартиру не продаси за ринковою ціною", – підсумувала вона.