Осіннє прибирання на подвір'ї може обійтися дорожче за місячну пенсію. Одна купка листя біля паркану – і штраф від 3 тисяч гривень, а якщо вогонь перекинеться далі, справа ризикує дійти до кримінальної відповідальності.
Як передає "Хвиля", про це розповіла журналістка Ірина Полякова у відео на YouTube-каналі видання "На пенсії". Сценарій підготувала журналістка Тетяна Данчева.
Торік в Україні спалахнуло майже 62 тисячі пожеж, і більшість почалися саме з невеличкого багаття на подвір'ї. Головна помилка власників – переконання, що на своїй землі можна палити що завгодно.
"Ви маєте розуміти те, що ділянка ваша вже давно нічого не вирішує. Закон не робить жодного винятку, ані для приватного двору, ані для дачі", – пояснила Полякова.
Заборону прописано в статті 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Вона стосується самовільного випалювання сухої трави, листя та інших рослинних залишків. Спалювання звичайного сміття кваліфікують інакше – як порушення правил благоустрою, там штраф стартує від 340 гривень. А от за траву й листя громадянину виписують від 3 до понад 6 тисяч гривень. За одну купку.
"Якщо ваше багаття вийшло з-під контролю і перекинулося на ліс, посадку чи сусідній город, вмикається вже не адміністративна, а кримінальна відповідальність. А там штраф рахують від 90 до 150 тисяч гривень і в найгіршому разі навіть позбавлення волі", – попередила журналістка.
Конкретна сума залежить від обставин: скільки спалено, чи йшов дим на сусідів, чи виникла загроза пожежі, чи це перше порушення. Пом'якшити покарання можуть щире визнання провини, самостійно загашене багаття, скрутне матеріальне становище або поважний вік порушника. Обтяжують ситуацію спалювання в посуху чи вітер, групове або повторне порушення та ігнорування зауважень. Загальні правила призначення стягнення прописані у статті 33 адміністративного кодексу.
Окремий ризик додав воєнний стан.
"Через воєнний стан навмисний підпал сухої трави тепер можуть кваліфікувати як диверсію. Зрозуміло, що літній жінці за три відра листя біля паркану довічно не загрожує. Щоб судити за диверсію, треба довести злий намір. Наприклад, що людина навмисно підпалила поле біля військового об'єкта", – зазначила Полякова.
Але якщо вогонь із приватного двору піде на поле поруч із важливою спорудою, справу можуть відкрити саме за цією статтею.
Розрахунок на високий паркан більше не працює.
"Поліція або рятувальники цілком можуть запустити дрон, який чітко фіксує згори і дим, і координати, і навіть обличчя господаря з вилами біля вогнища. І це відео суд прийме як доказ", – розповіла журналістка.
Тільки на Одещині торік сталося майже 500 пожеж на відкритих територіях. Дрони рятувальників лише за кілька місяців викрили десятки паліїв, кожному з яких виписали штрафи до 12 тисяч гривень.
Закон забороняє не будь-який вогонь, а самовільне випалювання рослинності. Відкрите багаття дозволено розводити не ближче ніж за 30 метрів від будь-яких будівель – і своїх, і сусідських. Ще 25 метрів має бути до автомобіля та до листяного лісу чи посадки, а до хвойного – 50. На городі шириною два десятки метрів виконати ці умови майже неможливо.
Законна лазівка називається правилом 5 метрів. Для приготування їжі вогонь дозволено розводити всього за 5 метрів від будівель, але за трьох умов: це має бути мангал, барбекю або піч, а не багаття на землі; поруч не має бути нічого, що легко спалахне – сухої трави, купи листя, дров, паркану, стіни сараю, бензину чи балона; і за вогнем треба наглядати весь час.
"Обрізали гілки в саду – не паліть їх купою. Розпиляйте, складіть і потроху спалюйте в мангалі, коли смажите щось собі на вечерю. Формально готуєте їжу – і жоден інспектор не причепиться", – порадила Полякова.
Опалювати хату дровами та хмизом теж цілком законно.
Тим, хто сам страждає від сусідського диму, спершу радять поговорити по-людськи: часто людина просто не знає про нові штрафи. Якщо не подіяло, порушення варто зняти на телефон – вогонь і дим, із датою та геолокацією на відео, щоб доказ потім не оскаржили.
"Телефонувати треба на 102 у поліцію, а не пожежникам на 101. Бо рятувальники їдуть, тільки якщо вогонь реально загрожує будинку чи людям. А от протокол за спалювання сміття чи хмизу складає саме поліція", – пояснила журналістка.
Проти палія зі стажем, якого поодинокі штрафи не лякають, працює колективна скарга. Заява, під якою підписалися троє-п'ятеро сусідів із різних дворів, має зовсім іншу вагу: її вже не спишеш на сварку через межу, її зобов'язані розглянути і відповісти письмово.
"Найкраще листя взагалі не палити, а скласти у компостну яму. За сезон-два воно перепріє і перетвориться на найкраще і безкоштовне добриво для вашого ж городу", – додала Полякова.
Товсті гілки, які довго гниють, ідуть на дрова або потроху в мангал. А якщо листя дуже багато, у багатьох громадах уже працює послуга вивезення: спакували в мішки, виставили за двір – комунальники забрали. Навіть за кілька гривень це в рази дешевше за штраф.
Раніше "Хвиля" писала, скільки коштує спалювання трави та гілок у дворі. Про те, чим може обернутися звичайний шашлик на природі, читайте в окремому матеріалі.