Війна США з Іраном наближається до завершення, і цей фінал дедалі більше скидається на поразку Вашингтона. Як стверджує оглядач Роберт Каган, президент Дональд Трамп веде з Тегераном переговори про "лист про наміри", який має "офіційно завершити війну і запустити 30-денний період переговорів" щодо ядерної програми Ірану та відкриття Ормузької протоки. На думку автора, суть цієї угоди проста: США виходять із кризи, а слово "ендшпіль" тут стає евфемізмом для "капітуляції".
Як передає "Хвиля", про це йдеться у колонці Кагана для The Atlantic.
Каган нагадує, що Трамп багато разів відступав у протистоянні з Іраном – відколи 18 березня Ізраїль атакував газове родовище Парс, а Іран у відповідь ударив по найважливішому об'єкту з видобутку газу в Катарі. Тоді Трамп закликав припинити удари по енергетичній інфраструктурі Ірану, і війна фактично згасла.
Подальші погрози відновити атаки виявилися блефом, пише автор. За два місяці в Тегерані переконалися, що нового удару не буде, і тому не пішли на жодні поступки попри 37 днів безперервних обстрілів. Навпаки, Іран висуває умови переможця: репарації, відсутність обмежень на збагачення урану, визнаний контроль над протокою і скасування санкцій.
На думку Кагана, заклик до ще 30 днів перемир'я і переговорів – це мовчазне визнання поразки. Навіть якщо Трамп найближчими днями завдасть показового удару, в Тегерані сприймуть його саме так. Ніхто не вірить, що за місяць президент відновить повномасштабну війну, тим паче що за цей час Іран встигне залікувати рани, переозброїтися і наповнити скарбницю за рахунок зборів за прохід суден.
За даними Інституту вивчення війни, на які посилається автор, Іран використовує перемир'я, щоб "нормалізувати" контроль над Ормузькою протокою. Тегеран змушує країни-імпортери нафти укладати з ним транзитні угоди і бере плату з суден тих держав, які таких домовленостей не мають. Пріоритет матимуть стратегічні партнери Ірану – Росія і Китай, тоді як судна "ворожих" країн можуть взагалі позбавити доступу до протоки.
Каган прогнозує, що тепер, коли Трамп дав зрозуміти, що не воюватиме за відкриття протоки, почнеться тиснява з охочих домовитися з Тегераном. Залежні від енергоносіїв Перської затоки країни поспішатимуть укласти угоди, міжнародні санкції проти Ірану посипляться, а в його рахунки поллється ще більше грошей. Через 30 днів, припускає автор, більшість світу матиме інтерес у новому порядку і виступатиме проти будь-якого відновлення бойових дій.
Найдошкульніший удар, за оцінкою Кагана, дістанеться Ізраїлю. Він пише, що ця війна може стати найруйнівнішим ударом по безпеці Ізраїлю за всю його коротку історію, а сама країна вийде з конфлікту ізольованою як ніколи – зокрема й від США. За словами одного з американських посадовців, після розмови з Трампом у Нетаньяху "волосся стало дибки". Сам Трамп заявляє, що ізраїльський прем'єр "зробить усе, що я скажу".
"Найімовірніше, новою нормою в Перській затоці стане хронічна нестабільність і часті збої в судноплавстві. Саме так буває, коли гегемон поступається своєю гегемонією", – підсумовує Каган.