Один із найбагатших людей Росії, власник "Єврохіму" та СУЕК Андрій Мельниченко, уперше публічно заговорив про майбутнє своєї країни – і зробив це як застереження. У майже 60-годинному інтерв'ю та стриманішому есе для The Economist мільярдер попередив про катастрофу, яка насувається на Росію. Це перший випадок, коли олігарх усередині РФ висловлюється так відверто й так довго.
Як передає "Хвиля", про це пише The Economist.
Мельниченко – не опозиціонер. Видання називає його інсайдером, чиї заводи живили воєнну економіку. Керуючи бізнесом за межами Росії, він повернувся у 2023 році, коли простір для глобальної справи звузився, і, як більшість олігархів, жив за правилами Кремля: заробляй гроші, але не лізь у політику. За оцінкою The Economist, він говорить зараз тому, що він і його колеги-магнати більше не можуть ігнорувати гниль у країні, яка на їхніх очах сповзала в тиранію.
Редакція наголошує, що дає йому слово не тому, що поділяє його погляди чи бачить у ньому поборника демократії. Мельниченко – прагматик, який хоче, щоб його компанії процвітали. Саме тому його заклик може знайти відгук у країні, де програні війни колись уже штовхали промисловців до боротьби за політичні зміни.
Заяву робить особливо гучною те, що війна прийшла в саму Росію. Після українських ударів по енергетиці в країні – черги за пальним і бійки на заправках. Анексія Криму у 2014 році піднесла популярність Путіна, а тепер півострів ізолюють українські дрони. Примусова мобілізація живить роздратування, а скарги блогерів на війну стають вірусними. Усе це, зазначає видання, суперечить обіцянкам Путіна, що "спеціальна операція" йде за планом. Економіка не збирається обвалюватися, люди не готові повставати – але росіяни дедалі сильніше відчувають, що країна зайшла в глухий кут.
Путін, за оцінкою The Economist, може спробувати відновити свою владу через ескалацію війни та репресії вдома. Частина західних розвідок нещодавно повідомляла, що Росія готова загострити протистояння з НАТО. У найпохмуріших прогнозах Мельниченко припускає застосування тактичної ядерної зброї, щоб залякати європейських союзників України, – хоча західні аналітики це досі відкидають.
Свою тезу мільярдер розгортає через кілька довгострокових сценаріїв, і кожен, за його словами, небезпечний для Росії та світу. У найтривожнішому країна провалюється в анархію, де польові командири б'ються за ресурси й ядерну зброю. За іншим – Росія потрапляє під владу чужих держав, передусім Китаю, або животіє зубожілим придатком на периферії Європи; обидва варіанти, прогнозує він, вирощують войовничий націоналізм. В останньому сценарії Росія замикається в собі, наче Північна Корея, – обложена фортеця в стані вічної війни зі світом. Цей варіант, за даними видання, активно обговорюють у надрах Кремля.
Як саме уникнути цих результатів, Мельниченко висловлюється туманно. Він закликає Захід не піддаватися спокусі довести війну до межі й надати Росії "суверенітет" – імунітет, що дуже нагадує китайську вимогу невтручання. Про реформи він говорить ухильно і жодного разу не згадує демократію. Але з його слів випливає головне: він хоче, щоб Путін відмовився від одноосібного правління й розподілив владу.
The Economist нагадує, що цьому опиратимуться силовики – головні бенефіціари системи, відколи Путін два десятиліття тому вигнав із політики перших олігархів. Сам Путін – у пастці: тягнути далі, ескалувати чи реформувати – кожен шлях має свою ціну. Прецедент є. У 1905 році Росія програла війну Японії, промисловці звинуватили самодержавного Миколу II, і після повстання змусили царя ухвалити Жовтневий маніфест зі свободами й законодавчими зборами. До середини 1907 року Микола згорнув реформи, а через десять років його скинула революція. Надія, підсумовує видання, лише на те, що цього разу Росія засвоїть урок і проведе реформи, які втримаються.
Раніше "Хвиля" розповідала, як удари дронів перетворюють Крим на військовий полігон. Про те, наскільки близько РФ підійшла до паливної кризи, ми писали в окремому матеріалі.