Колишній держсекретар США та ексдиректор ЦРУ Майк Помпео прилетів до Києва в ніч, коли українські крилаті ракети "Фламінго" вразили Воткінський завод – підприємство, що випускає "Іскандери", "Ярси" та комплектуючі для "Орєшніка". З листопада 2025 року Помпео входить до наглядової ради Fire Point – компанії-виробника цих ракет. В інтерв'ю Наталії Мосейчук, записаному напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення, він критикує обидві американські адміністрації за недостатній тиск на Москву, називає Росію "васальною державою компартії Китаю" і пояснює, чому Путін не зупиниться, доки не зрозуміє, що програв.
Наталія Мосейчук: Як вам спалося цієї ночі? Чули що-небудь? Вибухи?
Майк Помпео: Так, чув.
Чи стали Штати "Great Again"?
Наталія Мосейчук: Коли ми зустрічалися півтора року тому, я поставила вам запитання – пам'ятаєте, я сказала: ви політик, але ви закінчували військову академію, тобто ви й військовий. Як вам спостерігати за Сполученими Штатами? Я ще порівняла – пам'ятаєте? – Штати виглядають як старий лев, що трохи знесилився. Це була передвиборча кампанія, коли вони втрачали лідерство. І я пам'ятаю, що ви мені тоді сказали: а хіба не в Сполучені Штати всі прагнуть поїхати працювати, вчитися? Це були ваші аргументи. Вибачте, почну з того, що тоді я вас трохи образила.
Майк Помпео: Не хвилюйтеся, все гаразд.
Наталія Мосейчук: Але пам'ятаєте те запитання – воно зводилося до того, чи є у Штатів рецепт порятунку для самих себе. А моє запитання зараз: чи зробив президент Трамп, вже рік перебуваючи при владі, ін'єкцію молодості Сполученим Штатам? Чи стали Штати "Great Again"?
Майк Помпео: Так. За останні 13 місяців його другого президентського терміну наша економіка помітно зміцніла. У Штати прийшло багато капіталу, багато що покращилося, і наші люди розуміють, що можливості нікуди не зникли. Все, що було візитною карткою Америки понад 250 років, розквітає так, як не могло за президента Байдена. Він звалив на американський народ величезний регуляторний вантаж, допустив безпрецедентну нелегальну міграцію, створивши проблеми і для національної безпеки, і для ринку праці. Сьогодні ми в набагато кращому становищі, ніж раніше. І я б сказав, що світ сьогодні значно безпечніший, ніж був за президента Байдена.
Війна триває вже 12 років
Наталія Мосейчук: Якщо ви кажете, що світ став безпечнішим, – що ви маєте на увазі? І коли стане безпечніше в Україні та навколо неї? Це Центральна Європа, війна триває вже 12 років.
Майк Помпео: Так, війна триває вже 12 років, я згоден. У 2014 році президент Обама повністю провалився – він не зробив найважливішого для Америки: не стримав агресію наших супротивників. У підсумку Володимир Путін захопив п'яту частину України. Президент Трамп прийшов до влади, я прийшов разом з ним, і чотири роки Путін не просувався в Україні. Потім ми пішли – і він знову це зробив. Слабкість породжує агресію – саме це ви бачили і за Обами, і за Байдена. Стримування потрібно відновити, але цього поки що не сталося. Я критикував і Байдена, і адміністрацію Трампа за те, що вони не чинили достатнього тиску на Путіна, щоб переконати його: його невиправдана агресія, його повномасштабне вторгнення в Україну неприпустимі і він повинен змінити свою поведінку. Я сподіваюся, що ми – колективний Захід: Австралія, Японія, Південна Корея, Європа, Сполучені Штати – спільно тиснутимемо на Росію, щоб принести мир в Україну.
Удар "Фламінго" по заводу у Воткінську
Наталія Мосейчук: Ми теж сподіваємося, що ці країни тиснутимуть на Росію, щоб вона нарешті замислилася і почала пригальмовувати свою війну. Але найгучніше говорять українські ракети. Ви приїхали в Україну буквально тієї ночі, коли компанія Fire Point завдала удару ракетою "Фламінго" по заводу, що виробляє "Іскандери", в Росії. Як ви вважаєте, ця дистанція – 1500 кілометрів від Києва – що вона означає для завершення війни?
Майк Помпео: Я давно говорив, що ми повинні дозволити Україні використовувати всі можливості. Зрозуміло, удари не по цивільних об'єктах – Захід так не діє, – а по військових цілях, по військових базах Путіна. Ми розуміємо, що вони розміщують ресурси ближче до лінії фронту, і ми повинні підтримувати українців у цьому. Я радник Fire Point. Вони створили вражаючу технологію і виконали величезну роботу. Я думаю, що Україна – її креативність, здатність до інновацій, її технології – стане вирішальною силою. У більшості воєн перемагає той, чия промислова база перевершує можливості супротивника. Україна демонструє свою здатність до інновацій з неймовірною швидкістю. Удар Fire Point – хороший приклад цього. Це лише один крок, лише частина спільних зусиль, але великий крок до можливості реально тиснути на Путіна і, зрештою, разом з дипломатією, переконати його, що не варто продовжувати вбивати українських дітей.
Наталія Мосейчук: Ракети "Фламінго" – як ви вважаєте, чи стануть вони конкурентами "Томагавку"?
Майк Помпео: Не знаю. Нехай всього буде багато – нехай цвіте тисяча квітів. Сподіваюся, що багато компаній – і Fire Point, і інші українські компанії з іншими технологіями – продовжуватимуть будувати, створювати, впроваджувати інновації. І коли війна закінчиться, не тільки Україна, але і Європа, і весь світ співпрацюватимуть заради спільної безпеки – я маю на увазі і людей, і обладнання, і технології, і всі засоби стримування наших супротивників. Сподіваюся, Європа вкладе достатньо, щоб наздогнати світові технології, які США виробляють десятиліттями.
Коли закінчиться війна
Наталія Мосейчук: Ви спостерігаєте за війною в Україні і напевно стежите за переговорами – останній раунд пройшов у Женеві. За вашими відчуттями, наскільки далека російсько-українська війна від завершення?
Майк Помпео: Я не знаю відповіді. Ця війна закінчиться, коли Володимир Путін остаточно зрозуміє, що не може перемогти. Не раніше. Україна продемонструвала свою хоробрість. Я чув зведення з фронту за останні дні – ситуація стабільна, нещодавно було досягнуто певних успіхів. Це чудово. Ми також майже пережили цю страшенно важку зиму. Зараз, у цей похмурий момент чотирьох років конфлікту, який розв'язав Путін, я не знаю, коли війна закінчиться. Знаю лише одне: перемога прийде, коли об'єднаються рішучість Заходу і український дух. Ми не повинні допустити, щоб Україну змусили відмовитися від частини територій або суверенітету. Це буде помилкою не тільки для України, але і для Європи, і для всіх нас – побачити, що агресія винагороджується новими територіями.
Гарантії безпеки та Будапештський меморандум
Наталія Мосейчук: Україна чекає на гарантії безпеки. Ми навчені Будапештським меморандумом, і нам дуже хочеться, щоб американці дали нам переконливі гарантії. Чому Вашингтон так повільно йде до цього рішення?
Майк Помпео: Не впевнений, що Вашингтон так вже зволікав, як ви описали. Я чув різні думки щодо цього і, звісно, не маю права розкривати, до чого зараз схиляється Америка. Але позиція президента Трампа абсолютно чітка: він очікує, що Європа візьме на себе основний тягар у наданні Україні необхідних гарантій безпеки. Я вважаю, що реального прогресу досягнуто і що нинішні заходи безпеки достатні. Думаю, Європа, Штати та Україна дійшли згоди щодо того, як це має виглядати. Тепер ми чекаємо на Путіна і продовжуємо тиснути. Реальні масштабні санкції. Серйозність Європи, яка каже: ні, ми більше не гратимемо в ігри з російською енергетикою. Розуміння того, що дозвіл Україні завдавати ударів – на кшталт того, про який ви говорили 48 годин тому, – не веде до ескалації. Це Путін ескалував конфлікт. Ми не будемо його ескалувати далі – ми будемо серйозні у своїх намірах і покажемо, що не здамося, не вийдемо з гри. А саме на це, на мою думку, Путін сподівався цієї зими. Настане день, коли росіяни дійдуть висновку, що втрачати тисячу солдатів на день – це неприйнятна ціна, що перевищує вигоди від продовження війни. Але я не знаю, коли настане цей день.
Переговори і "дух Анкоріджа"
Наталія Мосейчук: Минулого разу я запитувала, чи подасть Трамп руку Путіну. Ви сказали, що коли вели переговори, подавали руку всім, якщо хотіли успішного завершення.
Майк Помпео: Насамперед потрібно зрозуміти, що таке успіх. І кожен дивиться на це по-різному. У мене свій погляд. Захід має перемогти. Він має довести – а весь світ має побачити, – що Путін програє. Щодо переговорів – вони рухатимуться рівно в тому темпі, в якому важелі впливу переходять до Заходу. Коли Путін дійде до межі і зрозуміє, що далі не можна, далі буде тільки гірше, – тоді він поступиться. Але не раніше. Сьогодні ми до цього моменту не дійшли. Він все ще вважає, що може продовжувати агресію проти України. Ви ж бачите – він літає над іншими частинами Європи, залетів у повітряний простір над Польщею. Він розширює кордони, він випробовує західну цивілізацію: чи будуть гідні люди чинити опір, чи здадуться? Ми не можемо дозволити йому навіть на мить переконати себе, що ми здамося. Тому що за його спиною стоїть Сі Цзіньпін, готовий скоїти наступний злочин проти світу.
Наталія Мосейчук: Що означає цей "дух Анкоріджа"? Путін постійно про це говорить.
Майк Помпео: Я не знаю, що він має на увазі. Якщо ми на секунду подумаємо, що Путін змінить своє мислення, – навіть якщо сьогодні після обіду буде укладено мирну угоду і він на годину складе зброю, – він одразу ж повернеться до своїх дій. Такий його задум. Таким він є. Він займається цим з молодості. Немає жодних підстав вважати, що російське керівництво, включно з Путіним, має намір відмовитися від амбіцій щодо розширення впливу на всю Європу. Ми повинні це пам'ятати. Йдеться не лише про перемир'я або мирну угоду для України. Йдеться про модель стримування, яка дозволить Сполученим Штатам проіснувати ще 250 років.
Трамп і Європа
Наталія Мосейчук: Містере Помпео, як ви розцінюєте наміри Трампа щодо Європи? Він рве відносини з нею – чи все-таки зважає на неї? Вона все ще партнер чи вже ні?
Майк Помпео: Я думаю, він вимагає, щоб партнер виконував свою частину обов'язків. Я спостерігав це, коли був директором ЦРУ, – ми були дуже уважні до Європи. Але потрібно розуміти: Франція і Німеччина – дві найбільші економіки Європи – 40 років майже нічого не робили для своєї оборони. Вони розраховували на Сполучені Штати як на свій щит і витрачали гроші на соціальні програми.
Наталія Мосейчук: Але ви ж і не вимагали?
Майк Помпео: Якщо ви поговорите з колишнім генсеком НАТО Столтенбергом або нинішнім – Марком Рютте, – я думаю, обидва скажуть: вимога Штатів до Європи робити більше поставила її в таке політичне становище, в якому це стало можливим. Тепер ви бачите зобов'язання не в 2 відсотки від ВВП, а в 5 відсотків. Європейські країни повинні не просто взяти на себе ці зобов'язання – вони повинні виділити ресурси, причому мудро і ефективно. Сподіваюся, так і буде. Це критично важливо не лише для нинішнього конфлікту в Україні, а й для стримування не лише Путіна, а й Сі Цзіньпіна, Кім Чен Ина, аятоли – всіх, хто шукає можливості тиснути на західну цивілізацію. Ми повинні цьому протистояти. І Європа має зробити свій внесок – а вона занадто довго цього не робила.
Чи зробила Європа свою частину роботи
Наталія Мосейчук: Як ви оцінюєте – чи зробила Європа свою частину роботи? Хоча б за останній рік, після виступу віце-президента Венса.
Майк Помпео: Думаю, сьогодні Європа в кращому становищі. Вона тепер розуміє, що їй доведеться серйозно поставитися до своєї безпеки – чого вона не робила десятиліттями. І це вже видно: інновації в оборонці, інвестиції в технологічні компанії, що працюють на безпеку, реінвестиції в розвідувальні служби. Попереду ще довгий шлях – Європа десятиліттями мало що робила, і для створення таких можливостей потрібен час. Але європейські лідери тепер розуміють: важливо пояснити своїм громадянам, чому це для них важливо. І це перша ознака. Якщо ви не можете пояснити людям, навіщо витрачати їхні гроші на оборону, у вас ніколи не буде політичної свободи зробити все необхідне. Коли ви це поясните, люди по всій Європі – в Польщі, Латвії, Литві, країнах Балтії – зрозуміють: витрачати ресурси на свою безпеку варто того.
Бізнес із Росією
Наталія Мосейчук: Час від часу нам здається, що Трамп зацікавлений у бізнесі з Росією. І саме тому тисне на українську сторону, на українського президента і уряд. Ви згодні з нашими відчуттями?
Майк Помпео: Ті, хто вели бізнес із росіянами, – це німці. Причиною всього став газопровід "Північний потік", який ми вважали поганою ідеєю і який створював величезний ризик для безпеки. Але німці не могли відмовитися від російських енергоносіїв. Угорці теж залежать від російської енергетики – для них це погано скінчиться. Коли ви залежите від Путіна або Сі Цзіньпіна в чомусь важливому для вас – подивіться на залежність Штатів від китайських рідкісноземельних металів, від китайської фармацевтики і біотеху, – ми всі повинні робити свою справу. Як виглядає торгівля між Штатами і Росією? Це залежить від того, наскільки Росія залучена. Сьогодні Росія – васальна держава компартії Китаю. Дочірня компанія, співучасниця злочину – називайте як хочете. Заради Бога, у нас північнокорейські солдати воюють у Європі. Це спроба Пекіна відвернути увагу Заходу від того, що Китай прагне до глобальної гегемонії. В результаті цієї війни в Європі найщасливіший лідер у світі – Сі Цзіньпін. Він бачить, що Штати і Європа зосереджені на чомусь, що відволікає нас від головного – від запобігання його гегемонії спочатку в першому ланцюзі островів Тихого океану (Тайвань, Філіппіни, Японія), а потім і за її межами. Росія, Китай, Іран і навіть Венесуела повністю згодні в цих зусиллях. Хоча, сподіваюся, через кілька тижнів Венесуела вже не так сильно – завдяки хорошій роботі Трампа на цьому напрямку. Це погані хлопці. А ми повинні переконатися, що хороші хлопці переможуть. І хороші хлопці сидять тут – у таких місцях, як Україна і Сполучені Штати.
Чи врятує Трамп Путіна
Наталія Мосейчук: Ми посміюємося, що на переговарах у Женеві російська сторона вдається до історичних аргументів. Але тут без історії ніяк. Сполучені Штати рятували Росію кілька разів. Востаннє – після більшовицької революції, потім у 91-му з Єльциним. Чи врятує Трамп Путіна зараз?
Майк Помпео: Ні.
Наталія Мосейчук: Чому?
Майк Помпео: Тому що президент Трамп добре розуміє американський інтерес. Америка насамперед. Трамп чітко дав зрозуміти: той, хто вбиває і чинить агресію, – це Путін. Трамп хоче знайти шлях до миру. Це ваш інтерес, мій інтерес і інтерес усіх нас. Я ні на секунду не вірю, що хтось може навіть думати про порятунок Путіна. Я навіть не знаю, що це означає. Тільки Господь Бог може його врятувати. І немає жодних ознак, що Він у цьому зацікавлений. Путін ховається за християнською маскою. Але це брехня. Ми впізнаємо зло, коли бачимо його. Коли ви забираєте 20 тисяч українських дітей, відриваєте їх від родин і вивозите у свою країну – це абсолютне зло. І таке не можна врятувати.
Новий світовий порядок
Наталія Мосейчук: Новий світовий порядок формується у нас на очах, і остання Мюнхенська конференція була присвячена саме цьому. Як ви бачите баланс сил у цьому новому порядку? Це буде світ сили чи світ справедливості?
Майк Помпео: У сучасних міжнародних відносинах ці речі глибоко пов'язані. Сила вирішує практично все. Погані хлопці не дотримуються правил. Можу швидко навести півдюжини прикладів. Компартія Китаю підписує Паризьку угоду. Сполучені Штати за Трампа виходять із неї. А Європа на нас злиться. Це ж божевілля, правда? Компартія Китаю будує по вугільній електростанції на тиждень. Вони підписали якийсь папірець, який усім сподобався на коктейльній вечірці в Брюсселі. Це непристойно. Це не відповідає реальності. Тому ми повинні дивитися на справи і вчинки. Називайте це силою – називайте як хочете. Але в кінцевому рахунку світ будуть формувати хороші люди. Це 70 відсотків світового ВВП. Подумайте: Індія, Японія, Південна Корея, Європа – включно з Україною. 70 відсотків світового ВВП – це 70 відсотків людського капіталу. Розум і серце – ось що дозволяє нам перемагати. І ми переможемо, якщо будемо разом і не дозволимо Сі Цзіньпіну нас розділити.
Світовий порядок буде таким, яким ми його знаємо: світ, заснований на праві власності, базовій людській гідності, на тому, як ми ставимося до наших громадян і ближніх. Коли ми це зрозуміємо, сила матиме значення – але вона використовуватиметься відповідно до моралі, яку створила західна цивілізація і яка призвела до таких вражаючих результатів. Безумовно, для Сполучених Штатів, але, я думаю, і для всіх у світі.
Загроза війни з Китаєм
Наталія Мосейчук: Ви очікуєте на війну між Сполученими Штатами і Китаєм? Відчуваєте її вже в повітрі?
Майк Помпео: Компартія Китаю веде її з Америкою вже чотири десятиліття. Коли мене запитують, чи буде війна, – моя відповідь: вона вже йде. Китай краде американську інтелектуальну власність, проводить пропагандистські кампанії, використовує політичний вплив у Латинській Америці та Африці, веде шпигунство всередині Штатів і по всій Європі. Цей конфлікт вже йде.
Наталія Мосейчук: Але я запитую про війну, подібну до російсько-української. На полі бою.
Майк Помпео: Ви маєте на увазі гарячу війну. Компартія Китаю робить це вже багато років: переслідує філіппінські кораблі, оточує в'єтнамські судна, виводить свій рибальський флот у район Тайваню. Це вже реальний військовий конфлікт. Чи буде велика повномасштабна війна? Я не можу відповісти на це запитання. Відповісти на нього можуть ті, хто вирішує, чи готові ми всі до важкої роботи зі стримування Китаю. Війна між Заходом і Китаєм буде катастрофою, лихом для всіх. Ніхто її не хоче. Запобігти їй можна не умиротворенням, не торговими делегаціями, що кланяються Сі Цзіньпіну, не дозволом компартії Китаю диктувати умови в ООН. Усе це демонструє слабкість. А коли ви демонструєте слабкість, ви отримуєте те, що ми бачимо сьогодні в Україні: агресорів, які думають – це мій час, це мій момент, – і стають ще агресивнішими. Ми не можемо цього допустити. Потрібна колективна рішучість. Саме тому переозброєння Європи, зміна її мислення про необхідність захищати себе – це не лише про захист від Росії. Це про захист від загрози з боку компартії Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна.
Наталія Мосейчук: Хочу, щоб нам із вами ніколи не довелося побачити наступну війну.
Майк Помпео: Амінь. Я теж молюся про це.
Наталія Мосейчук: Амінь. Велике спасибі, містере Помпео.
Майк Помпео: Дякую.