Американська військова кампанія проти Ірану несподівано обернулася глибокою кризою всередині західного альянсу. Поки США та Ізраїль ведуть бойові дії на Близькому Сході, головним бенефіціаром конфлікту, на думку європейських лідерів, стає Москва – і саме це стало причиною безпрецедентного розколу між Вашингтоном та його союзниками. Європейські столиці одна за одною виступають із критикою дій адміністрації Дональда Трампа, і тон цієї критики стає дедалі жорсткішим з кожним днем.
Як передає "Хвиля", про це йдеться в матеріалі The Wall Street Journal.
Іран заблокував Ормузьку протоку – ключовий морський коридор між Оманом та Іраном, через який проходить п'ята частина світових поставок нафти. Це миттєво підштовхнуло ціни вище позначки $100 за барель. Французький президент Еммануель Макрон особисто зателефонував іранському колезі Масуду Пезешкіану з вимогою відкрити протоку, проте результат цих переговорів поки що залишається невідомим. Для Росії, економіка якої критично залежить від нафтових доходів, ситуація виявилася надзвичайно вигідною: за оцінками аналітиків, Кремль тепер заробляє близько $150 мільйонів на добу. Президент України Володимир Зеленський прямо заявив, що американське рішення про пом'якшення санкцій може додатково принести Росії близько $10 мільярдів – гроші, які підуть прямо на продовження війни проти України.
Каменем спотикання стало рішення адміністрації Трампа тимчасово послабити санкції проти Росії нібито заради стабілізації нафтового ринку. Лідери країн G7 провели екстрену нараду – і всі, окрім самого Трампа, висловилися проти цього кроку. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який до останнього часу вважався одним із найбільш поміркованих критиків Вашингтона в Європі і спочатку навіть підтримав удар по Ірану, тепер відкрито змінив позицію.
"Ми вважаємо ослаблення санкцій – з будь-якої причини – помилкою", – заявив він журналістам.
Мерц також підкреслив, що проблема нафтового ринку полягає не в нестачі пропозиції, а у військовій тривозі, яка жене ціни вгору, – і ніяке нарощування поставок цього не виправить.
"Перш за все залишається питання: коли закінчиться ця війна і яка стратегія буде використана для її завершення? На ці питання так і не дано відповіді", – додав німецький канцлер.
Адміністрація Трампа пояснила свій крок суто технічними міркуваннями. Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що йдеться виключно про нафту, яка вже перебуває в морі і прямує до покупців, захід має тимчасовий характер і діє до 11 квітня, а реальних фінансових вигод для Кремля практично не принесе, оскільки Росія отримує основну частину нафтових доходів у момент видобутку, а не продажу. Паралельно США та їхні союзники оголосили про безпрецедентний викид 400 мільйонів барелів зі стратегічних резервів – однак, як зазначили радники Мерца, навіть це не змогло зупинити зростання цін.
Однак ці аргументи союзників не переконали. Британський прем'єр Кір Стармер відмовився приєднуватися до американського рішення щодо санкцій і назвав саму війну незаконною, додавши, що США не мають "реального, продуманого плану". Трамп відповів глузуванням: "Це вам не Черчилль". Франція та Іспанія також виступили з жорсткою критикою. Мадрид пішов ще далі – обмежив доступ американських військових до ключової середземноморської військово-морської бази, що використовується в операціях проти Ірану. Євросоюз офіційно заявив, що не призупинятиме санкції проти Росії, і засудив дії Вашингтона.
Військовий конфлікт б'є по Європі і в економічному вимірі: стрімко зростають ціни на енергоносії, рвуться ланцюжки поставок, наростає загроза терористичних атак з боку Ірану та пов'язаних з ним угруповань – "Хезболли" і "Хамасу". Західні уряди попереджають і про можливу нову хвилю біженців. Але найболючіше для Києва та європейських столиць – це затримки поставок американської зброї. Саме зараз, коли Вашингтон та його союзники в Перській затоці активно витрачають боєприпаси, Європа побоюється опинитися в кінці черги на нові поставки. Під загрозою – зокрема системи протиповітряної оборони, які США постачають союзникам для подальшої передачі Україні.
Аналітики б'ють на сполох щодо більш широких наслідків. Муджтаба Рахман з Eurasia Group констатує: Євросоюз провалив "іранський іспит" – не зміг ані захистити власні інтереси, ані вплинути на хід подій, ані навіть брати участь у передвоєнній дипломатії. Разом з тим американський військово-морський флот починає відчувати перевантаження в Перській затоці – і незабаром Вашингтон може бути змушений звернутися до Європи по допомогу в розмінуванні, морській протиповітряній обороні та захисті судноплавства. Однак відповідь, попереджає аналітик, буде холодною – з урахуванням того, як Європа оцінює дії США.
Польський стратег Славомір Дембський висловився ще різкіше, зауваживши, що американська кампанія ризикує увійти в підручники з військової стратегії як класичний приклад "каскаду прорахунків" – особливо коли Вашингтон ігнорує досвід союзників і відмовляється з ними консультуватися.
"Американці накопичили чудовий стратегічний досвід всього за 250 років, але вони були б ще більш ефективними, якби ставилися до Європи не просто як до джерела сантиментів чи союзницького ритуалу, а як до резервуару важко зароблених стратегічних знань", – заявив він.
Іван Крастєв з віденського Інституту гуманітарних наук попереджає про глибший перелом: "Європейці не були готові повірити, що трансатлантичні відносини більше не мають значення, – але тепер їм варто прокинутися і почати в це вірити". На тлі всього, що відбувається, Європа переживає найбільшу програму переозброєння з часів закінчення холодної війни – і все ясніше усвідомлює, що робить це в умовах, коли трансатлантична солідарність більше не є чимось само собою зрозумілим. Питання про те, чи залишиться НАТО дієздатним союзом перед обличчям наростаючих суперечностей, стає дедалі гострішим – і поки що відповіді на нього немає.
Раніше Зеленський передрік Росії неминучий крах і назвав умову для миру.