Москва у своїй пропаганді завжди хотіла пояснити, чому вона має постійно захоплювати чужі території і країни. «Третій Рим» — це релігійно-політична концепція, сформульована у XVI столітті ченцем із Пскова Філофеєм, згідно з якою Москва начебто є спадкоємицею Римської імперії та Візантії. Доктрина стверджує, що Москва — останній, справжній центр православного світу, а «четвертому не бути». Начебто перший Рим упав, Другий Рим (Константинополь) упав через зраду православ'я, а Москва стала Третім Римом — центром істинної віри. Ідея використовувалася для обґрунтування претензій Московської держави на роль захисника всього православ'я та виправдання імперської експансії. Хоча концепція виникла у XVI столітті, вона активно використовувалася для формування російської великодержавної ідеології протягом століть та ідеї «русского міра» як складової російської фашистської ідеології рашизму. Оточення Путіна взяло її на озброєння для проведення експансіоністської політики проти інших держав. Православних у першу чергу.
Про те, наскільки необґрунтованими є ці твердження, свідчить безліч історичних фактів. Нагадаємо, що Москва як маленьке містечко була заснована в 1147 році князем Юрієм Долгоруким, який народився у Києві і був сином Великого князя Київського Володимира Мономаха. Для порівняння: Київ як центральне місто на межі між двома найбільшими союзами племен слов’ян — антами (центральна Україна) та склавинами (північна і західна Україна) — згадується у 482 році. Київ був заснований на споконвічно слов’янських територіях. Київ є не тільки найстарішим, але і найбільшим містом у слов’янському світі. Треба пам’ятати, що Москва та Петербург засновані на історично фінно-угорських за складом населення територіях. Київ був другим за величиною містом у Європі в XI–XII століттях і був центром найбільшої європейської держави тих часів — Київської Русі, яка була зруйнована монголами і татарами у 1240 році.
Москва була заснована на території, де тисячоліттями проживало неслов’янське населення. Вона була на межі проживання фінно-угорського племені меря та балтського племені голядь. Прямими нащадками балтів є сучасні литовці та латиші. А до фінно-угорських народів належать фіни, угорці, естонці та велика кількість народів сучасної європейської частини Росії та Сибіру. Слов’яни на територію сучасної європейської частини Росії приходять тільки в середині VIII століття з території східної та північної Польщі. І їх прийшло не так багато порівняно з великими просторами, де вони селилися. Для порівняння: слов’яни на територію сучасної Чехії і Словаччини прийшли з території України (племена склавинів) наприкінці V століття. А слов’яни на територію Балканського півострова прийшли в VI столітті теж з території України. Це були численні племена антів та склавинів. Нагадаємо, що прабатьківщиною усіх сучасних слов’ян є територія сучасної центральної, північної та західної України, а також східної, центральної та північної Польщі. Тому говорити, що сучасні росіяни — це «найбільші слов’янські брати», як часто любили казати в Москві чи Петербурзі, абсолютно неточно. У сучасних росіян великі етнічні нашарування від фінно-угрів, частково балтів і дуже багато від татар. А більшість всього слов’янського вони мають від поляків. Це прості історичні факти, згадувати які не люблять у Росії.
Назва Москва є гідронімом. Тобто місто було назване на честь річки Москва, на березі якої воно знаходиться. Спочатку воно називалося Кучкове. Цим поселенням володів багатій на прізвище Кучка. Потім воно зветься Москва, що з фінно-угорської мови меря може означати «мутна вода». Балтською мовою голядь це може означати «сире місце».
Після розгрому Київської Русі у 1242 році була заснована татарська держава Золота Орда з центром у місті Сарай у середній течії річки Волги. Вона була складовою великої держави синів Чингісхана, що простягалася від Тихого океану до Польщі та до гирла річки Дунаю. Всі території колишньої Київської Русі увійшли до її складу.
Виникає питання: як третьорозрядне містечко Москва стала головним центром держави, що за територією є найбільшою у світі? Можемо впевнено констатувати, що до руйнування Київської Русі Москва не відігравала жодної ролі. Вперше Москва стає центром дуже маленького князівства з однойменною назвою в 1263 році. Його князем став син Олександра Невського Данило. Олександр Невський — легендарна постать у російській історії. Він начебто виграв битву із загоном шведів у 1240 році на Чудському озері та переміг військо Тевтонського ордену у 1242 році на річці Неві. Біля Чудського озера проживало фінно-угорське плем’я чудь (поблизу міста Пскова), а на Неві — фінно-угорське плем’я іжора (поблизу сучасного Петербурга).
З приходом монголів та татар Олександр Невський зрозумів, що краще з ними не боротися, а співпрацювати і бути надійним помічником в управлінні територіями, які вони завоювали. Він став колаборантом, і його сини та онуки дотримувалися також політики співпраці із Золотою Ордою. Тому зліт Московського князівства пов’язаний виключно з домовленостями московських князів з татарськими ханами виконувати усі їхні забаганки. Відомо, що московські князі щедрими дарами підкуповували ханів Золотої Орди за отримання ярлика на збір податків з усіх окупованих князівств колишньої Київської Русі. Усіх князів колишньої Київської Русі, які чинили монголам і татарам опір, московські князі допомагали окупантам нищити, а ці території забирали собі як подарунок за лояльність. Тобто вони були зрадниками ідеї Русі. Потім у Москві придумали термін «збирання земель». Фактично зрадники забирали території у патріотів.
З 1363 року території сучасної України були відбиті у татар військами Великого князівства Литовського. Українські землі продовжили свій розвиток окремо від територій сучасної Росії, що залишилися під Золотою Ордою. А тим часом московські князі багатіли, збираючи податки замість татар. У Москві стали будувати багато будівель з каменю, що був набагато дорожчим за дерево. Кам’яні будинки рідко горіли, на відміну від дерев’яних, тому з часом Москва отримує назву білокам'яної. Свої перші територіальні загарбання Московське князівство здійснило в 1301 році, відібравши невеликі території у Рязанського князівства. Через 200 років постійних захоплень Московське князівство збільшилося в десятки разів. Все за рахунок сусідів. Тому і зараз сусіднім з Росією країнам треба бути особливо уважними. Напад з боку Москви завжди можливий, він буде віроломним і неочікуваним.
Москва за накопичені гроші змогла підкупити та перенести резиденцію Київського митрополита до себе. Потім через деякий час вона перейменувала Київську православну митрополію на Московську. Це було в 1448 році. Але не забувайте: як тільки Київський митрополит виїхав з Києва спочатку до Владимира у 1299 році, спокусившись на гроші та спокій від татарських нападів, кияни відразу обрали собі нового митрополита. Кияни довгий час боролися проти татарського іга, тож напади військ Золотої Орди були постійними, на відміну від Владимира та Москви, де правили сини Олександра Невського, що були колаборантами.
У 1589 році Московська держава обманом запросила до себе в гості Константинопольського патріарха Єремію ІІ і змусила його висвятити свого окремого Московського патріарха. Єремія ІІ цього не хотів робити, та його кинули під домашній арешт, і після майже року перебування в неволі він таки погодився надати сан патріарха Московському митрополиту Йову.
Перед цим Великий московський князь Іван ІV Грозний сам себе проголосив царем у 1547 році. За Івана Грозного Москва почала завойовувати території Золотої Орди, яка почала розвалюватися через внутрішні чвари на багато ханств. Іван Грозний завоював спочатку Казанське і Астраханське ханства. Пізніше були підкорені Москвою й інші частини Золотої Орди. Більшість татарського населення стало себе також називати росіянами. Тому сучасні росіяни мають слов’янське коріння від поляків, багато взяли від фінно-угорських народів, що були місцевим населенням, та численних тюркських народів захопленої Золотої Орди, які у більшості також були русифіковані. Їх підкорення супроводжувалося численними кривавими вбивствами мирного населення. Коли московські війська захопили Казань, свідки казали, що уся річка Волга стала червоною від крові вбитих неозброєних жителів. Через це жителів Московської держави почали називати кацапами, тобто з тюркської мови – головорізами.
В 1571 році війська Кримського ханства захопили Москву та спалили її. Кримське ханство спочатку допомагало Московській державі боротися проти Золотої Орди, тому що саме хотіло отримати повну незалежність. Але коли московські війська почали вирізати тюркське мусульманське населення, Кримський хан вирішив втрутитися. Іван Грозний, щоб якось задобрити Кримського хана, відмовився від титулу царя, пообіцяв повернути незалежність Казанському та Астраханському ханствам, а Московську державу поділив на дві частини, що формально були незалежними (Опричнина та Земщина). Москва платила данину Кримському ханству до 1700 року.
Найбільше злочинів у московській армії під час боїв здійснювали підрозділи тогочасного «Вагнера». Кремль активно використовував підрозділи з людей, які вчинили вбивства на волі; щоб їх не судили, вони втікали до воєнізованих підрозділів, що допомагали московській армії вести бої. Тоді цих вбивць не давали судити. Тогочасних вагнерівців називали «охочими людьми». Наприклад, під час боїв на території сучасної Латвії, де в ті часи був Лівонський орден (середина XVI століття), «охочі люди» спочатку ґвалтували місцевих жінок, потім їх вбивали, а потім мертвих ще вішали на деревах. Хоча Середні віки знали багато кривавих злочинів, про такі широко говорили з острахом у цій частині Європи.
Схожі злочини здійснювалися «охочими людьми» та московською армією багато століть при захопленні нових територій. Треба розуміти, що коли в 1945 році у Німеччину увійшли радянські війська 1-го, 2-го та 3-го Білоруських фронтів (більшість солдатів у яких складали етнічні росіяни), ними було зґвалтовано 2 мільйони німецьких жінок та дівчат. 1-й Український фронт також був у Німеччині. Та таких випадків там було дуже мало. Адже більшість бійців складали українці. Треба нагадати, що коли російська армія приходила на Балкани в другій половині XIX ст., то більшість її бійців також складали українці. Проте вони були головним чином серед звичайних солдатів. А от генералітет та офіцерський склад був у більшості російським. 3-й Український фронт, що визволив Белград разом з підрозділами югославських партизан на чолі з Тіто 20 жовтня 1944 року, також мав більшість особового складу з українців. Усі вони з південної її частини – з регіонів Одеси, Херсона, Миколаєва, Запоріжжя та Маріуполя. Ці міста дуже постраждали від постійних російських обстрілів під час розв’язаної Москвою війни у 2022 році. Під час російської облоги Маріуполя там загинуло 80 тисяч мирних жителів. Це 10 Сребрениць одразу. Росіяни не допускають туди жодну міжнародну організацію, щоб зробити документальне обстеження. Величезні втрати населення пояснюються тим, що наприкінці зими росіяни відрізали 700-тисячне місто від тепла, електроенергії та води. Люди просто десятками тисяч гинули від нестачі тепла, води та продуктів. У Маріупольському драматичному театрі ховалися від снарядів тисяча жінок з малими дітьми. Навколо театру було викладено цеглою величезне слово «Діти». Та це не спинило російських льотчиків від бомбового удару по театру. В одну мить загинуло 1000 людей, половина з них — малі діти. Під час окупації міста Москва показово відбудувала цей театр, а на Новий 2026 рік провела дискотеку. На кістках загиблих дітей. Зараз план Кремля — зробити з Києва другий Маріуполь. Москва постійно нищить балістичними та крилатими ракетами теплоелектростанції та генератори електроенергії в столиці України. Буває багато днів, коли 3-мільйонне місто залишається без тепла, енергії і води, а деякі квартали їх не мають тижнями на морозі -15, а цими днями очікується до -25 градусів. Це черговий воєнний злочин, за який судитимуть кремлівську верхівку у міжнародному суді.
Востаннє українські війська разом з поляками захопили Москву в 1618 році. Це були козаки на чолі з гетьманом Сагайдачним. Москва тоді заплатила великий грошовий викуп та віддала значні території, щоб отримати мир. Пройшло більше 400 років, і населення Москви просто не пам’ятає, як це — бути в окупації. Зараз росіяни окупували частину території України, та колесо історії може зробити ще одне коло. Ніколи не знаєш, куди воно приведе. Не можна принижувати народ, який є прабатьківським для більшості слов’ян. Путін, батьки якого народилися в регіоні Твері, де історично жило фінно-угорське плем’я меря, а сам він з Петербурга, де тисячоліттями жило фінно-угорське плем’я іжора, має це зрозуміти, як і Московський патріарх Кирило, який декларує себе фінно-угром із племені ерзя. Це той Кирило, який на початку війни назвав українців антихристами, тому що вони стали опиратися російській агресії. Підполковник КДБ Путін разом із полковником КДБ Кирилом хочуть кадебістськими методами підкорити український народ. Але ніяк не виходить і не вийде.
Сьогодні історично слов’янський Київ продовжує боротися проти агресії історично фінно-угорської Москви.