Удари українських далекобійних дронів по головних нафтових портах Росії перейшли в іншу лігу. За словами аналітика Фонду Карнегі Майкла Кофмана, атаки останніх тижнів по Приморську, Усть-Лузі та Новоросійську за своєю організацією "якісно інші", ніж попередні кампанії проти російських НПЗ.
Як передає "Хвиля", у подкасті War on the Rocks експерт пояснив, що Київ свідомо посилив тиск на російський нафтовий експорт, аби позбавити Кремль шансу скористатися стрибком цін на нафту через війну США з Іраном. Повне інтерв'ю з Кофманом – за посиланням.
"Ці удари виконуються помітно інакше, ніж інші атаки одноразовими дронами по Росії. Не хочу вдаватися у деталі, але скажу: вони якісно інші", – підкреслив Кофман. Він пов'язує це з "набагато кращою організацією та складністю ударів", які Україна напрацювала за останні місяці.
Другий ефект цієї кампанії – потужний тиск на російську ППО малого радіуса. У Росії, як і в України пару років тому, з'явилася проблема з боєприпасами для системи ППО, і "обсяг втрат ППО неминуче створить для них проблеми з прикриттям". Саме це відкриває вікно для нових ударів по експортній інфраструктурі.
Стратегічна ставка проста: не дати Москві спрямувати нафтові доходи на продовження війни. Цю логіку добре описав ізраїльсько-американський аналітик Джордж Фрідман, який окремо пояснив, чим саме Китай розплачується за нові домовленості зі США на нафтовому ринку, де Росія бореться за кожен відсоток частки.
Кофман окремо підкреслив, що війна з Іраном "безперечно дає Росії час" і погіршує переговорні позиції Києва – попри те, що саму траєкторію конфлікту це не переламує. Паралельно триває і дипломатичний фронт: глава МЗС Андрій Сибіга підбив підсумки саміту G7 у Франції, де Київ вимагав нових гарантій і жорсткіших обмежень для російського ресурсного експорту.
Раніше "Хвиля" розповідала, як Україна об'єднує зусилля з країнами Близького Сходу заради зброї, ППО та тиску на Москву, використовуючи вікно можливостей, яке відкрила сама війна з Іраном.