Реклама

Якісне розміщення рекламних матеріалів на трастових ЗМІ проектах. Вигідні умови і ціни для нових замовників!

Останні новини

Україна за бортом: Уткін про втрачені шанси в межах технологічної програми ЄС

Сучасний світ перебуває у тотальній залежності від мікроелектроніки, яка стала базовою умовою не лише для економічного розвитку, але й для фізичного виживання та обороноздатності...

Україна за бортом: Уткін про втрачені шанси в межах технологічної програми ЄС

Сучасний світ перебуває у тотальній залежності від мікроелектроніки, яка стала базовою умовою не лише для економічного розвитку, але й для фізичного виживання та обороноздатності держав. Сьогодні лише обмежене коло країн володіє технологіями створення та виробництва напівпровідників, що робить цей ринок одним із найбільш монополізованих у світі.

Про це повідомив один з піонерів української технологічної індустрії, засновник компанії "Квазар Мікро" Євген Уткін в ефірі політолога Юрія Романенка.

Експерт наголосив, що глобальний ринок зосереджений у руках кількох ключових гравців. Історично розробка зародилася в американській Кремнієвій долині, проте згодом виробництво було виведено на аутсорс.

"На Тайвані є дві компанії – TSMC та UMC, які володіють 70% усього виробництва кремнієвих пластин, на яких робиться найскладніше. Вони виробляють 70% досі світового ринку всіх мікросхем", – пояснив експерт.

Крім того, абсолютним монополістом у створенні обладнання для цього надскладного виробництва є нідерландська компанія ASML, від якої навіть Китай відстає на кілька поколінь.

За словами Уткіна, сьогодні у світі налічується лише близько 13 країн, які мають власну мікроелектроніку, включаючи США, Південну Корею, Японію та кілька європейських держав. Усвідомивши критичну важливість галузі, провідні країни почали інвестувати колосальні кошти у власні виробництва.

"Усі зрозуміли, що той, у кого є свої мікросхеми – це незалежність країни. Тому що вся воєнка і взагалі все в основі лежить на своїх мікросхемах. Хто їх робить, той і володіє ситуацією", – підкреслив бізнесмен. Штати, Європа та Китай виділили на ці програми сотні мільярдів доларів.

На думку експерта, Україна також мала б долучитися до відповідних європейських програм, щоб гарантувати власну технологічну безпеку. Проте державні інституції не виявили до цього належного інтересу.

"Я зібрав невелику команду. Я запропонував свої послуги, але, напевно, нецікаво це. А на мій погляд, Україна могла б приєднатися до європейської програми", – з жалем констатував Євген Уткін.

Він зазначив, що розмови про відновлення напівпровідникової промисловості в Україні ведуться роками, але реальних кроків до забезпечення такої форми стратегічної незалежності так і не було зроблено.

0 0 голоси
Рейтинг матеріалу
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Головне за день