Президент США Дональд Трамп висунув жорсткий ультиматум іранським військовим, пригрозивши їм фізичним знищенням у разі відмови скласти зброю. На тлі загострення конфлікту на Близькому Сході Вашингтон також підтвердив перші втрати серед своїх військовослужбовців, а світова спільнота готується до масштабних наслідків нової військової кампанії.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє CNN із посиланням на заяви американського лідера та представників урядів інших держав.
Звертаючись до Корпусу вартових ісламської революції, Трамп пообіцяв повний імунітет тим, хто відмовиться від опору, і попередив про фатальні наслідки для решти.
"Я знову закликаю Корпус вартових ісламської революції, іранську військову поліцію, скласти зброю і отримати повний імунітет або зіткнутися з вірною смертю", – заявив президент США. За його словами, розплата буде неминучою: "Це буде вірна смерть. Це буде негарно".
Паралельно американський лідер звернувся до громадян Ірану із закликом взяти ситуацію у свої руки, підкресливши, що США вже виконали свою обіцянку щодо ліквідації верховного лідера країни Алі Хаменеї. Трамп назвав його одним із найжорстокіших діячів в історії, а саму операцію США та Ізраїлю – актом правосуддя та відплатою за жертви тегеранського режиму.
Загибель військових США в Ірані
Однак масштабна військова операція, що отримала назву "Епічна лють", вже принесла втрати американській стороні. У спеціальному відеозверненні Трамп підтвердив загибель трьох військовослужбовців США і попередив, що кількість жертв може зрости до завершення бойових дій.
"Ми молимося за повне одужання поранених і висловлюємо нашу величезну любов та вічну вдячність сім'ям загиблих. На жаль, їх, імовірно, буде ще більше", – констатував Трамп, пообіцявши завдати найсуворішого удару по терористах як помсту.
Реакція Франції
Ситуація викликала негайну реакцію у світі. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, як пише BFMTV, заявив про готовність Парижа захищати своїх партнерів у Перській затоці, включаючи ОАЕ, Саудівську Аравію та Катар. При цьому він розкритикував односторонні дії Вашингтона і Тель-Авіва, зазначивши, що застосування сили слід було обговорювати в Радбезі ООН для отримання легітимізації.
"Кожен міг би взяти на себе відповідальність, адже тільки звернувшись до Радбезу ООН із проханням про застосування сили можна отримати необхідну легітимність", – сказав він.
Китай закликав припинити бойові дії
Пекін також висловив глибоке занепокоєння. Представниця МЗС КНР Мао Нін закликала негайно припинити військові операції, щоб не допустити розширення конфлікту і удару по світовому економічному розвитку.
"Поточна регіональна ситуація складна і делікатна. Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, запобігти подальшому розширенню конфлікту та посиленню впливу регіональної нестабільності на світовий економічний розвиток", – сказала Мао.
За її словами, Китай глибоко стурбований наслідками конфлікту для сусідніх з Іраном країн, підтримує їх у зміцненні комунікації та координації на основі добросусідства і дружби та вважає, що суверенітет, безпека і територіальна цілісність держав Перської затоки повинні повною мірою поважатися.
"Китай готовий співпрацювати з міжнародним співтовариством для забезпечення регіональної безпеки, активного сприяння миру та запобігання конфліктам, а також підтримки зусиль із врегулювання проблем шляхом діалогу та переговорів", – підкреслила Мао.
Ризик хвилі міграції
У Європі тим часом готуються до важких побічних ефектів. Спікер парламенту Чехії Томіо Окамура, як повідомляє Radio Prague International, попередив, що атака на Іран багаторазово збільшує загрозу нової хвилі масової міграції та глобальної енергетичної кризи, включаючи різкий стрибок цін на паливо.
"Я засуджую дії іранського режиму, але це не означає, що Статуту ООН не слід дотримуватися", – підкреслив Окамура, назвавши узгоджену міністрами закордонних справ ЄС декларацію "беззубою" і такою, що не веде до припинення вогню.
Ескалація вже паралізувала цивільне авіасполучення в регіоні. Європейські авіакомпанії масово скасовують рейси на Близький Схід. Через це міністр оборони Італії Гвідо Крозетто був змушений повертатися з Дубая військовим бортом, міністр оборони Естонії Ханно Певкур евакуювався до Оману, а МЗС Німеччини визнало, що поки не бачить можливостей для безпечного вивезення своїх громадян.
Путін боїться звинуватити США
В аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 1 березня експерти детально розібрали реакцію Кремля на операції "Рик лева" та "Епічна лють", унаслідок яких знищили не лише духовне керівництво Ірану, а й верховне командування Корпусу вартових ісламської революції.
У неділю президент РФ Володимир Путін направив офіційне звернення іранському лідеру Масуду Пезешкіану. Російський диктатор висловив підтримку союзнику, назвавши загибель Хаменеї "цинічним убивством". Однак аналітики ISW виділяють ключову деталь: у своїй заяві Путін жодного разу прямо не згадав ні Сполучені Штати, ні Ізраїль. За оцінками експертів, така риторика прямо вказує на страх Кремля остаточно спалити мости у відносинах із Вашингтоном.
Російське МЗС спробувало компенсувати відверту обережність Путіна більш агресивним тоном. Дипломати звинуватили країни Заходу в цілеспрямованому "полюванні" на іранських лідерів і грубому порушенні норм міжнародного права. Утім, міжнародні оглядачі одразу назвали ці претензії лицемірними та порожніми, оскільки Москва сама роками ігнорує базові міжнародні норми в ході повномасштабної війни проти України.
Паралельно очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров розгорнув бурхливу імітацію дипломатичної активності. Він провів серію телефонних переговорів із представниками Китаю та арабських держав, офіційно закликаючи до "стабілізації ситуації" через механізми Ради Безпеки ООН. Фахівці з безпеки підкреслюють, що за цими дзвінками ховається банальна нестача ресурсів – у Росії просто немає ні військових, ні фінансових можливостей для реального втручання в близькосхідну кризу такого рівня.
Постійний представник РФ при ООН Василь Небензя також не вийшов за рамки чергових протокольних заяв, закликавши міжнародне співтовариство до "відновлення діалогу".
В ISW резюмують, що поточна криза остаточно оголила глибоку асиметрію в російсько-іранських відносинах. Москва продовжує охоче приймати і використовувати іранське озброєння, але абсолютно не готова ризикувати власними геополітичними інтересами заради порятунку режиму в Тегерані. Більше того, Кремль розраховує отримати вигоду з ослаблення свого союзника, сподіваючись обміняти своє невтручання на можливі поступки з боку США щодо українського треку.
Зазначимо, що в суботу, 28 лютого, США та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ірану, завдаючи скоординованих ударів по ядерних, військових та урядових об'єктах. Вона отримала назву "Рик лева".