ЄС готує ультиматум для Москви, а Україні пропонують "членство без прав".
Як передає "Хвиля", про це у своїй статті пише редактор Радіо Свобода Європа Рікард Йозвяк.
Верховна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас розповсюдила серед країн-членів закритий документ із переліком того, на що Москва має погодитися в рамках мирних переговорів щодо України. Документ під назвою "Базові інтереси ЄС у забезпеченні всеосяжного, справедливого і довгострокового миру та безпеки на континенті" був підготовлений до обговорення серед послів країн-членів 17 лютого, а потім очікується і в порядку денному зустрічі міністрів закордонних справ 23 лютого.
Що ЄС вимагає від Росії
Документ містить вимоги, які один із євродипломатів охарактеризував як "максималістські" – дзеркальна відповідь на максималістську позицію Кремля. Зокрема, йдеться про скорочення чисельності російських військ та їхнє виведення із сусідніх держав – насамперед із Білорусі, України, Молдови, Грузії та Вірменії, де Росія десятиліттями зберігає присутність у невизнаних регіонах. Крім того, висувається вимога про відмову від юридичного закріплення окупованих українських територій за Росією та їхню демілітаризацію.
Окремий розділ стосується безпеки в Європі – ЄС наполягає на припиненні дезінформаційних кампаній, кібератак, порушень повітряного простору та втручання у вибори на території союзу і сусідніх країн. Одночасно висувається вимога про заборону ядерної зброї в Білорусі.
Щодо питання відшкодування збитків документ прямо вказує, що Росія зобов'язана компенсувати втрати Україні, країнам-членам ЄС, європейським компаніям, а також відшкодувати екологічну шкоду від війни. Видання нагадує, що ЄС заморозив близько 210 мільярдів євро російських суверенних активів, однак досі не домовився про їхню конфіскацію – лише спрямовує відсоткові доходи з цих коштів до Києва.
Найбільш несподіваними стали вимоги, що стосуються внутрішньої ситуації в самій Росії – проведення вільних виборів із міжнародним спостереженням, звільнення всіх політв'язнів, повернення депортованих мирних жителів і дітей, скасування законів про "іноземних агентів" і припинення переслідування незалежних ЗМІ. Окремо – вимога повноцінного розслідування загибелі Олексія Навального і Бориса Нємцова.
Чому Брюссель лютує – ЄС платить, але не вирішує
Незважаючи на те, що Євросоюз є головним донором допомоги Україні, жодна з переговорних платформ за участю США та Росії не передбачає місця для ЄС. Це особливо болісно на тлі того, що у 20-пунктному мирному плані, який зараз обговорюється, прямо згадується вступ України до ЄС у 2027 році – питання, яке формально є винятковою компетенцією самого Євросоюзу.
Прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схоф висловився чітко – американці та росіяни не вирішуватимуть, коли Україна вступить до ЄС, це справа виключно самого Союзу та України.
Членство до 2027 – мрія чи реальний план
Президент Зеленський на Мюнхенській конференції з безпеки заявив, що Україна зробить усе для технічної готовності до вступу в ЄС до 2027 року, і зажадав конкретної дати – без неї, за його словами, Росія спробує заблокувати євроінтеграцію. Брюссель тим часом шукає нестандартні рішення.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн озвучила на зустрічі з послами ідею так званого "зворотного розширення" – країна формально входить до ЄС, але без повноцінних прав: без права голосу, без власного єврокомісара, без повного доступу до фондів. Права та зобов'язання надавалися б поетапно – у міру виконання реформ.
Реальність, однак, невтішна. Україна стала кандидатом у члени ЄС лише 2022 року і досі навіть не розпочала формальних переговорів про вступ – головним чином через угорське вето. Навіть якщо партія Орбана програє квітневі вибори, відкрити і закрити достатню кількість із 33 переговорних розділів до 2027 року буде практично нереально. Для порівняння – Чорногорія, менша, багатша і геополітично менш складна країна, за 13 років переговорів закрила лише 13 розділів.
Власна оцінка Єврокомісії наприкінці 2025 року показала, що Україна має "достатній рівень підготовки" лише в декількох із 33 розділів. Більшість експертів вважають членство України в ЄС у 2030-х роках уже "швидким" за мірками організації.
Хто проти і чому
Ідея часткового або прискореного членства наштовхується на опір відразу з декількох сторін. По-перше, будь-яка зміна методології вимагає одноголосного схвалення всіх 27 країн-членів – і Угорщина тут далеко не єдиний скептик. По-друге, гостро стоїть бюджетне питання – Україна як повноправний член отримувала б значні кошти зі структурних та аграрних фондів, що перекроїло б розподіл наступного бюджету ЄС на 2028-2034 роки.
По-третє – "ефект доміно". Хорватський прем'єр Андрей Пленкович попередив: якщо змінити підхід заради України, цей принцип пошириться на всіх кандидатів – Албанію, Боснію, Сербію, Молдову, Грузію, Косово, Чорногорію, Північну Македонію і навіть Туреччину, частина з яких у переговорному процесі просунулася далі за Україну.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, спілкуючись у Мюнхені з колегами по ЄС, підсумував ситуацію без прикрас – "Я відчув, що на сьогоднішній день серед керівників держав немає готовності погодитися на конкретну дату".
Наступного тижня Брюссель очікує обговорення 20-го пакета санкцій проти Росії – напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення 24 лютого.
Раніше повідомлялося, що ЄС готує варіанти поступового членства України.