Світ входить у нову промислову революцію, яку рухає поєднання штучного інтелекту з акумуляторами, сонячною енергетикою, напівпровідниками, сенсорами та електромоторами. Її наслідки можуть переформатувати глобальний баланс сил уже протягом десятиліття.
Таку оцінку дав Пол Фраіолі, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у статті для флагманського журналу інституту Survival. Як передає "Хвиля" з посиланням на IISS, Фраіолі порівнює нинішній момент із динамо-машинами, що вразили історика Генрі Адамса на Паризькій виставці 1900 року, коли одночасне дозрівання кількох технологій змінило повсякденне життя за одне покоління.
Великі мовні моделі, що лежать в основі ШІ, покращуються у 21 раз кожні два роки з 2010-го, і темп не уповільнюється. Гендиректор Anthropic Даріо Амодеї у березні 2026 року передбачив, що цей рік принесе "радикальне прискорення, яке всіх здивує". Голова OpenAI Сем Альтман на саміті India AI Impact у лютому заявив: "У нас скоро будуть надзвичайно потужні моделі".
Передовий край змістився до ШІ-агентів – систем, що діють автономно у багатоетапних завданнях і працюють як віртуальні віддалені співробітники, здатні керувати програмами на надлюдській швидкості. Сучасні моделі також стають мультимодальними: вони обробляють текст, зображення, аудіо та відео, що, за словами Фраіолі, є передумовою для втілення інтелекту в роботів та транспорт.
Кілька допоміжних технологій одночасно вийшли на круту ділянку своїх кривих розвитку, пише Фраіолі. Літій-іонні акумуляторні батареї коштували 1500 доларів за кіловат-годину у 2010 році, а зараз – 108 доларів. Сонячні панелі подешевшали зі 128 доларів за ват у 1975-му до 0,26 долара у 2024-му. Лідарні сенсори, що коштували 75 тисяч доларів на початку 2010-х, тепер доступні менш ніж за 200 доларів. Мотори на неодимових магнітах за два десятиліття стали щонайменше у десять разів потужнішими.
Разом ці зрушення вперше роблять масове виробництво гуманоїдних роботів комерційно реалістичним. Такі машини зможуть працювати з інструментами та у просторах, спроєктованих для людей, ставши універсальним ресурсом для високотехнологічного виробництва і з часом – допомагаючи збирати нових роботів.
Китай вступає у цю фазу зі значною перевагою, у трактуванні Фраіолі. Країна встановила близько 54 відсотків світового парку промислових роботів у 2024 році, виробляє майже втричі більше електроенергії, ніж США, та переробляє приблизно вдвічі більше промислової сировини, ніж решта світу разом узята. Китайські компанії вже лідирують у виробництві акумуляторів, сонячних панелей, дронів та недорогих гуманоїдних платформ.
На Заході жодна держава не може зрівнятися з цим масштабом. Одна людина намагається вибудувати порівнянні можливості через свої компанії – Ілон Маск. SpaceX 2 лютого 2026 року поглинула xAI, щоб використати дешеві запуски ракет для розгортання ШІ-інфраструктури на орбіті до 2028 року. Там сонячні батареї приблизно у п'ять разів ефективніші, ніж на Землі. Гуманоїдний робот Tesla Optimus при цьому не вийде у серійне виробництво раніше кінця 2026 року. Маск назвав три перешкоди: "інтелект реального світу, рука і масове виробництво".
Фраіолі попереджає, що головні ризики – не економічні, а соціальні та культурні. Він спирається на Едмунда Берка, доводячи, що суспільства мають обмежену здатність поглинати швидкі зміни, а інституції, вибудувані поколіннями, не можна безкарно відкидати. Соціальні мережі, нагадує він, прийняли суспільства, які не змогли передбачити їхній руйнівний вплив. ШІ ж потужніший і приходить у світ, уже ослаблений тим досвідом.
Спираючись на економіста Тайлера Коуена, Фраіолі стверджує, що ШІ не витіснить людську владу театральним переворотом. Натомість перехід відбудеться через незліченні дрібні поступки – чиновники довірятимуть системам, які не можуть до кінця зрозуміти, керівники та військові залишатимуть рекомендації алгоритмів незмінними. Кожен крок виглядає невеликим. Але сума, попереджає Фраіолі, здатна вихолостити людське рішення, залишивши лише його інституційну оболонку.
Фраіолі завершує поверненням до Адамса, який бачив другу промислову революцію та попереджав, що розум мусить навчитися "стрибати", аби встигати. Нинішня революція, на його переконання, виглядає не менш значущою, ніж та попередня трансформація – і застереження Адамса про прискорення залишається в силі.