Глобальна боргова криза поширюється планетою, б'ючи по економіках, які ще нещодавно вважалися взірцем стабільності та надійності. Інвестори, налякані світовою турбулентністю, вимагають дедалі вищих премій за ризик при купівлі державних облігацій. Найяскравішим свідченням цієї недовіри стала ситуація з фінансами Великої Британії та Японії. Ці країни, що входять до клубу найрозвиненіших держав світу, змушені витрачати астрономічні кошти зі своїх бюджетів лише на те, щоб платити відсотки за раніше набраними кредитами.
Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.
Говорячи про найбільш постраждалих гравців на борговому ринку, експерт виокремив Сполучене Королівство. "Якщо подивитися на основного тут постраждалого в цій гонці за боргами, то це Велика Британія. Ті взагалі повинні в даний момент часу бути готові заплатити близько 5% за обслуговування боргу. Це вже дуже серйозно", – підкреслив Олег Устенко. Щоб продемонструвати абсурдність ситуації, він провів паралель з нашою країною: "Ми самі робили борги у двадцять першому році довоєнному і навіть у січні двадцять другого року. Україна позичала кошти на світовому фінансовому ринку під 4,5%. А тут Велика Британія, успішна європейська країна, під 5%. 5% гірше, ніж ми позичали за кілька місяців до початку війни".
Не менш тривожною, за словами фахівця, є ситуація в Азії. "Можна було б, звичайно, поглянути ще на Японію, але в Японії там погано, але не так жахливо. У Японії це приблизно 2% вартість боргу", – зазначив він. Проте низька ставка нівелюється колосальними обсягами запозичень. "У Японії страшно те, що у них боргу до ВВП 220%. У японців через те, що у них такий великий борг, який у два рази більший по відношенню до ВВП, ніж борг Сполучених Штатів Америки, платять ті ж 4,5% за обслуговування боргу", – пояснив математику кризи економіст.
Ці факти свідчать про те, що класичні інструменти стимулювання економік через залучення зовнішнього фінансування перестають працювати ефективно. "Ось цей борговий зашморг, який затягнувся, показує, як би говорить про те, що ну, звичайно, вихід із ситуації був би ідеальним, якби війна закінчувалася прямо зараз", – підсумував аналітик. В поточній парадигмі зробити ривок економічного зростання для цих країн практично неможливо, оскільки всі вільні ресурси з'їдає вартість обслуговування їхніх колосальних боргів.