Українці, які роками працювали в Польщі чи Німеччині, тепер можуть зарахувати ці роки до української пенсії – навіть якщо з країною немає жодної пенсійної угоди. Але Пенсійний фонд не зробить цього автоматично: поки людина сама не збере й не подасть документи, тих років для нього просто не існує.
Як передає "Хвиля", про це розповіли на YouTube-каналі "На пенсії".
Можливість дав закон №3674-IX, який Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2024 року, а чинності він набув 23 червня того ж року. Уперше він дозволив додавати до української пенсії стаж, зароблений за кордоном, зокрема й у країнах без пенсійної угоди з Україною.
Закон розділив дві речі. Перша – саме право на пенсію. Щоб його отримати, треба назбирати потрібну кількість років, і тепер українські роки додають до закордонних та рахують разом. Друга – розмір виплати. Його рахують лише за тими роками, які людина відпрацювала в Україні, і за внесками, сплаченими саме тут.
На прикладі це виглядає так. Чоловік відпрацював в Україні 22 роки, а потім ще 13 у Німеччині. Раніше йому сказали б, що 22 років замало і пенсія не належить. Тепер роки складають – виходить 35, і право на пенсію є. А суму нарахують за 22 українськими роками.
До ухвалення закону закордонні роки зараховували тільки тоді, коли з країною діяла угода. Якщо угоди не було – стаж просто згорав. "Пенсійний фонд не зробить цього за вас і сам про ваш стаж за кордоном не дізнається", – пояснила журналістка Ірина Полякова.
Українська трудова книжка для європейського стажу не годиться – польський чи німецький роботодавець до неї нічого не вписував. Потрібні окремі довідки від установ, які вели ваше соціальне страхування. У Польщі їх замовляють через портал PUE ZUS, у Німеччині – через онлайн-сервіс місцевого пенсійного фонду.
Зробити це найлегше, поки ви ще в країні й маєте доступ до цих кабінетів. Самої довідки замало: її треба нотаріально перекласти українською та поставити апостиль – штамп, що підтверджує справжність документа. І Польща, і Німеччина підписали Гаазьку конвенцію, тож достатньо одного апостиля, проставленого в країні видачі.
З Польщею та Німеччиною все працює по-різному. З Польщею угода діє, тому достатньо звернутися до пенсійної установи за місцем проживання – український фонд і польський ZUS спілкуються між собою напряму. З Німеччиною угоду підписали, але вона досі не набула чинності. Попри це німецький стаж усе одно зарахують – але вже на основі довідок, які людина подасть сама.
Полякова також спростувала поширений міф про мінімальний строк роботи. "Зараховують будь-який період, за який сплачено внески, хоч один місяць чесної роботи", – зазначила вона. Тож короткі періоди роботи теж ідуть у залік.
Подати документи можна дистанційно – через вебпортал електронних послуг ПФУ, завантаживши скани з будь-якої країни. Для цього знадобиться електронний підпис: КЕП або Дія.Підпис. Хто звик до офлайну, може звернутися до сервісного центру фонду під час перебування в Україні.