Завдяки оперативним повідомленням від західних партнерів стає відомим про зліт МиГ-31К чи стратегічної авіації, вихід у море російських кораблів та навіть про підготовку до пуску крилатих ракет “Калібр”. Про це повідомив речник Повітряних Сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат під час телемарафону.
За його словами, щодо питання контролю морської акваторії, то якраз із цим питань не може бути, бо чергування як над Чорним морем стратегічних БПЛА RQ-4 Global Hawk, так й у повітряному просторі Румунії таких літаків як P-8A Poseidon, є просто щоденним явищем.
Водночас підтвердження можливості США та інших західних партнерів зафіксувати зліт стратегічної авіації та МиГ-31К дійсно є приємною несподіванкою. Бо мова йде про можливість ведення моніторингу на дальностях понад 1000 км.
Зокрема до аеродрому “Саваслейка” у Нижньогородській області РФ, звідки регулярно злітають МиГ-31К, до найближчого кордону з НАТО, Фінляндією, майже рівно 1000 км, а до Польщі – 1200 км. Відносно Енгельса де базуються Ту-95 та Ту-160 від нейтральних вод Чорного моря 1200 км, Румунії – 1430 км.
На фоні цього фіксація зльоту бомбардувальників з авіабази “Оленья” у Мурманській області у 190 км від кордону з Фінляндією чи “Дягилево” під Рязань у 1000 км від Польщі не викликає вже такого здивування.
Водночас ця інформація також говорить про те, що єдина авіабаза стратегічної авіації РФ, яка може знаходитись поза зоною огляду США та їх союзників – це “Белая” в Іркутській області, яка у 2400 км від Південної Кореї, бо “Украинка” в Амурській вже у 1200 км від Японії.
Залишається питання, які саме засоби використовують західні партнери для отримання таких тим паче оперативних даних. Можливо звісно зробити припущення, що мова йде про сузір’я розвідувальних супутників, але річ у тому, що вони у будь-якому випадку мають періодичність обертання.
При цьому створення мережі розвідувальних супутників для онлайн моніторингу, зокрема з метою протидії гіперзвуковому озброєнню, у США знаходиться лише на стаді розгортання й у вересні 2023 року було повідомлено лише про запуск 28 супутників, включно з комунікаційними, а початок повноцінної роботи сузір’я запланований лише на кінець 2024 року, коли їх кількість досягне 150.
Тобто, скоріш за все, мова йде про інші й далеко не космічні технології, які дозволяють, в першу чергу США, тримати під контролем більшу частину повітряного простору РФ, але й постійно оновлювати “банк цілей” на випадок війни, яка з таким рівнем розвідки не може стати для них сюрпризом.
Copy Подписывайтесь на наш канал в Telegram.