Україна Чому ми обираємо погані новини: як працюють мозок та алгоритми
Ще до того, як ранкова кава охолоне, стрічка новин уже встигає показати нам війну, політичні скандали, природні катастрофи та чужі трагедії. Повідомлення про обстріли, політичні рішення, втрати чи нові загрози стали частиною щоденної реальності. У час війни залишатися поінформованим — необхідність. Проте алгоритми соціальних мереж та наша еволюційна схильність фокусуватися на виявленні загроз можуть призвести до серйозних наслідків для психологічного та фізичного здоров’я.
Водночас проблема не полягає лише у виборі журналістів писати про негативні події. Як показує дослідження Юрія Мельника та ін., проведене у 2023 році на основі аналізу Google News, 70,54% заголовків є позитивними. Цей висновок суперечить поширеному уявленню про те, що саме журналісти є головною причиною переважання негативного контенту в інформаційному просторі.
Натомість ми, як читачі, відповідальні за популярність негативних новин. Доктор Чарльз Р. Чаффін пояснив у журналі Psychology Today, що коли ми читаємо негативну інформацію, мигдалина — частина мозку, відповідальна за оброблення емоцій — надсилає сигнали, які підвищують пильність та емоційне збудження, утримуючи нашу зацікавленість у історії. У 2023 році Клер Е. Робертсон та ін. у своєму дослідженні для Національного інституту охорони здоров’я виявили, що негативні слова в заголовках новин збільшують рівень споживання, в той час як позитивні слова його знижують. Ба більше, навіть серед негативних новин кожне додаткове негативне слово збільшує коефіцієнт кліків на 2,3%.
Відео дня
Такий рівень залученості зумовлений ширшим поширенням негативних новин у соціальних мережах. Згідно з аналізом новинних сайтів США та Великої Британії, проведеним журналом Nature у 2024 році, користувачі соцмереж у 1,91 раза частіше діляться посиланнями на статті з негативним змістом. До того ж посилання на такі матеріали частіше поширюються безпосередньо в межах самих платформ.
Останнім часом особливу небезпеку становить те, що українці дедалі частіше використовують Telegram як джерело новин. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, згідно з дослідженням міжнародної компанії Ipsos 61% українців назвали Telegram своїм основним джерелом інформації. Серед людей віком 25–34 років цей показник сягнув 87%. Адміністратори Telegram-груп часто публікують сенсаційну та неперевірену інформацію, прагнучи забезпечити її вірусне поширення. Водночас архітектура цього месенджера дедалі більше ускладнює відстеження, моніторинг і регулювання поширення дезінформації.
У результаті негативні новини не лише привертають більше уваги, а й отримують алгоритмічну перевагу: вони швидше поширюються, частіше взаємодіють із аудиторією і, відповідно, піднімаються на вершину новинних стрічок. Це створює середовище, у якому навіть нейтральні або позитивні події відступають на другий план.
Однак така домінантність негативного контенту має наслідки, що виходять за межі медіаспоживання. Дослідження, проведене групою науковців на чолі з Венді М. Джонстоном у 2011 році, показало, що всього 14 хвилин перегляду негативних телевізійних новин викликають у людей посилення тривожності, смутку та схильності до катастрофізації власних переживань. У такому стані організм виробляє адреналін і кортизол, переходячи в режим "бий або біжи". До симптомів цього стану належать прискорене серцебиття, поверхневе дихання, розлади травлення тощо.
Через постійний вплив негативних новин — по телебаченню, у Telegram, на інформаційних сайтах та в соціальних мережах — багато людей опиняються в стані хронічного стресу. Згідно з інформацією із сайту Центра відновлювальної медицини в штаті Мічиган, це призводить до порушення регуляції рівня кортизолу, уповільнення роботи щитоподібної залози та зниження рівня статевих гормонів, що своєю чергою спричиняє постійну втому, непереносимість холоду, набір ваги й навіть безпліддя. Крім того, можуть виникати здуття живота, діарея або запор, проблеми з пам’яттю, втрата концентрації, безсоння, біль у суглобах і м’язова напруга.
У результаті такого інформаційного перенапруження дедалі більше людей стикаються з явищем так званої "втоми від новин". Згідно з дослідженням Media Development Foundation за 2025 рік, 46% опитаних українців свідомо уникають новин про війну. Особливо помітною є ця тенденція серед молоді: люди віком 18–24 років демонструють загальне зниження споживання новин.
Водночас повна відмова від новин не є рішенням. У контексті війни доступ до інформації залишається критично важливим для особистої безпеки. Тому ключове завдання полягає не в тому, щоб уникати новин, а в тому, щоб навчитися взаємодіяти з ними більш усвідомлено.
Тож як знайти баланс між отриманням інформації та збереженням власного здоров’я?
Знайдіть надійні джерела та уникайте пустих заголовків
Проблема не в самих негативних новинах, а в безконтрольному потоці інформації. Вибір кількох надійних джерел і читання повних матеріалів замість нескінченного перегляду заголовків допомагає краще розуміти нюанси кожної події.
Встановіть межі для споживання новин
Незалежно від того, чи ви переглядаєте соціальні мережі, Telegram-канали чи новинні сайти, важливо визначити час, який ви готові присвячувати отриманню інформації. Як зазначає психолог Дон Грант у рекомендаціях American Psychological Association (2022), контроль за кількістю споживання новин є одним із підтверджених способів покращити емоційний стан. Зокрема, він радить регулярно вимикати сповіщення, свідомо виділяти час протягом дня без використання гаджетів, а також обмежувати користування соціальними мережами приблизно до 15 хвилин на день.
Уникайте "інформаційної бульбашки"
Алгоритми соціальних мереж показують нам більше контенту, який вже привернув нашу увагу. Тому свідомий пошук позитивних, конструктивних або аналітичних матеріалів може допомогти уникнути спотвореного уявлення про реальність.
Робіть паузу після емоційно важких новин
Група охорони здоровʼя Acibadem International радить дати собі час на відновлення після новин про трагедії чи катастрофи. Наприклад, корисними способами відволіктися можуть стати прогулянки, розмови з близькими або будь-яка інша діяльність.
Однак важливо розуміти, що вирішення проблеми не можна покладати виключно на користувачів. Натомість соціальним мережам та медіаплатформам слід змінити алгоритми, щоб вони враховували не лише рівень залучення і так звану сенсаційність статті, а і якість та суспільну цінність цього контенту.