Середа, 19 Червня, 2024

Реклама

Якісне розміщення рекламних матеріалів на трастових ЗМІ проектах. Вигідні умови і ціни для нових замовників!

Останні новини

Time: Поїздка Путіна до Північної Кореї говорить про відчай, а не про силу

Візит російського диктатора Володимира Путіна до Північної Кореї більше нагадує крок відчаю, аніж налагодження зв’язків із союзником. Про це пише Time. Видання зауважує, що...

Погрожують, але не чіпатимуть: хто на Заході повертатиме українців з-за кордону (карта)

Ексклюзиви Російсько-українська війна Посилення мобілізації в Україні Погрожують, але не чіпатимуть: хто на Заході повертатиме українців з-за кордону (карта)

українці за кордоном, депортація, обмеження для чоловіків
Фото: Фото: Gettyimages | Фото ілюстративне. У країнах ЄС тимчасово проживають понад 4,3 млн українських біженців

Військовозобов'язані за кордоном періодично чують заклики Києва повернутися додому. Однак більшість європейських країн або зберігають нейтралітет у цьому питанні, або далі розмов справа не йде. Фокус з'ясував, чи буде Захід сприяти мобілізації.

Related video

На Заході триває дискусія, щодо військовозобов'язаних українців, які проживають за кордоном. Деякі країни Євросоюзу позначили чітку позицію, виступивши за або проти всіляких обмежень для чоловіків призовного віку. Так, наприклад, Німеччина дала зрозуміти, що продовжить допомагати біженцям, які проживають у їхній країні, навіть якщо в них завершиться дія закордонного паспорта. Як відомо, нещодавно МЗС України запровадило тимчасові обмеження для чоловіків 18-60 років — вони не можуть поміняти документи за кордоном.

Інші країни висловили бажання співпрацювати з Києвом. Наприклад, Польща заявила, що не має наміру переховувати "ухилянтів", а в Литві, хоча й не збираються депортувати українських чоловіків, можуть обмежити їм право на отримання посвідки на проживання.

Однак більшість західних країн вважають за краще зберігати нейтралітет у цьому питанні.

За чи проти

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у країнах ЄС під тимчасовим захистом перебувають близько 4,3 млн українців. Із них 45,8% — жінки, 32,8% — діти, а 21,4% — чоловіки.

Найбільше біженців, за останніми даними, проживає в Німеччині — близько 1,3 млн осіб. Такий міграційний потік пов'язаний із тим, що ще Бундестаг пропонує українцям широке коло можливостей для інтеграції — від безоплатного навчання та працевлаштування навіть із мінімальними знаннями мови до вагомих соціальних виплат і спрощеної системи отримання посвідки на проживання, а в перспективі громадянства.

Експерти не раз говорили Фокусу, що Німеччина налаштована максимально асимілювати українських біженців. З цієї причини, ймовірно, низка політиків не підтримала рішення Києва щодо військовозобов'язаних українців, які проживають за кордоном, і не має наміру сприяти їхньому поверненню додому. Так, в уряді Берліна зазначили, що продовження статусу біженця не вимагає наявності чинного закордонного паспорта у чоловіків. А в міністерстві внутрішніх справ Німеччини повідомили, що рішення МЗС України не вплине на статус українських біженців.

Таким чином Бундестаг опинився серед небагатьох країн-членів ЄС, які позначили свою незгоду. Не підтримали рішення України також в Естонії, де проживають 35,5 тисяч біженців. Радниця міністра внутрішніх справ Естонії Аннелі Вікс зазначила, що її країна "не має плану примусової репатріації українських громадян, які легально проживають в Естонії і втекли через війну". А прем'єр Естонії Кая Каллас заявила, що офіційний Київ має сам звертатися до своїх громадян, щоб ті повернулися додому.

Схожу позицію висловив віцепрем'єр-міністр Угорщини Жолт Сземен. Він заявив, що Будапешт не має наміру екстрадувати українських чоловіків призовного віку, гарантуючи їхню безпеку і надаючи необхідну допомогу.

Проте підтримали рішення Києва в Польщі, Литві та Чехії. Так заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна заявив, що Варшава "не захищатиме ухилянтів", але рішення має бути на рівні ЄС.

Відомо, що польські правоохоронці активно співпрацюють із Києвом, повертаючи в країну військовозобов'язаних, які намагаються незаконно перетнути кордон. Нещодавно прикордонники видали Україні чоловіка, який переплив річку Західний Буг, щоб потрапити до Польщі. На батьківщині на нього склали адміністративний протокол, а представник ТЦК вручив чоловікові повістку.

Fullscreen
Більшість країн вважали за краще зберігати нейтралітет у цьому питанні

Таким же чином діє Молдова. Міністр внутрішніх справ Адріан Ефрос уже заявляв, що прикордонники співпрацюватимуть з українською владою і допомагатимуть ловити ухилянтів, які намагаються втекти з України. Відомо, що з початку великої війни Молдова видала Україні понад 35 громадян, які незаконно перетинали кордон.

У Литві більш стримано поставилися до обмежень для українців. Там повідомили, що не мають наміру депортувати українських чоловіків, але можуть відмовити їм у постійному проживанні на території країни, якщо Київ доведе, що конкретні люди порушили закон. Схожу позицію озвучили і в Чехії.

"Я розумію проблему повернення українських призовників. Чехія вже давно підтримує українських біженців, і ми вітаємо їх на нашій території. Але не тих, хто намагається ухилитися від зобов'язань, що накладаються законом", — сказав міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.

За словами необов'язкові дії

Варто зазначити, що чим далі від кордону з Україною проживають біженці, тим рідше уряди цих країн коментують політику Києва щодо військовозобов'язаних за кордоном. Ані Франція, ані Велика Британія чи Канада офіційно не коментували свою позицію.

За словами політолога Олега Постернака, різна реакція на Заході пов'язана з культурою ставлення до міграції в конкретній країні, а також залежить від політичних орієнтирів тих чи інших спікерів.

"Для багатьох країн важливо побачити офіційне звернення МЗС України. Тому що, одна справа — обмежити консульські послуги для чоловіків за кордоном, інша — звернутися до країн ЄС із чіткою артикуляцією нашої позиції. Різні країни по-різному ставляться до міграційних питань під час війни. Деякі розраховують інтегрувати українців в економіку, як Німеччина. Інші бачать, що їхнє населення втомилося від мігрантів і намагаються підсвітити цю тему перед виборами в Європарламент у червні, як це роблять у Польщі", — міркує в бесіді з Фокусом Постернак.

Експерт додає, що політика західних країн будується на схваленні суспільства. Допоки населення не відчуває напруги від міграційного потоку, влада зберігає нейтралітет, як це відбувається у Франції, де проживають 64,7 тисяч українських біженців, Великій Британії — близько 200 тисяч, США — понад 270 тисяч, Канаді — близько 200 тисяч. Але навіть якщо тема військовозобов'язаних за кордоном загостриться, уряди з великою вірогідністю діятимуть у рамках законодавства. Наприклад, не продовжуватимуть статус тимчасового захисту після його завершення або просто інформуватимуть військовозобов'язаних про необхідність повернутися на територію України.

"Методика може бути лояльною. Поки що це тільки інформаційні заяви, і серйозно ніхто за цей кейс не брався", — продовжує Постернак.

Політолог Олександр Кочетков зазначає, що поки що заяви політиків у ЄС не вказують на те, що за ними підуть якісь дії.

"Спільного рішення ЄС, яке потрібно було б виконувати, немає. Є думки окремих політиків в окремих країнах, і все залежить від того, як суспільство ставиться до війни, чи підтримує продовження військових дії, чи мирні переговори. Також мають значення економічні чинники, адже українці — серйозна робоча сила в Європі. Тому навіть Польща, насправді, не хоче позбуватися українців. І рішень не з'явиться, поки ситуація на фронті не буде критичною", — вважає експерт.

Нагадаємо, центр для українських біженців Jaarbeurs у нідерландському Утрехті кілька місяців відмовляється приймати українських чоловіків. Не вітається також поява пар без неповнолітніх дітей.

Також Фокус писав, чому в Києві змінили риторику і обережно припускають початок переговорів з РФ до виходу Сил оборони України на кордони 1991 року.

0 0 голосів
Рейтинг матеріалу
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Головне за день