Технології та наука Щось з іншої планети керує кліматом Землі: здатне викликати льодовикові періоди
Результати нового дослідження показують, що гравітація Марса відіграє значну роль у кліматичних циклах Землі — вчені вважають, що цей фактор необхідно включити в кліматичні моделі.
Марс удвічі менший за Землю — його маса дорівнює лише одній десятій частині маси нашої планети, а в найближчій точці своєї орбіти він знаходиться на відстані 54,6 мільйона кілометрів. І все ж, нові дослідження підкреслюють надзвичайний вплив Червоної планети на нашу власну, пише Independent.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Подібно до того, як гравітація Місяця приводить у рух океанські припливи, гравітація Марса схоже відіграє значну роль у формуванні довгострокових кліматичних моделей, включно з умовами, що викликають льодовикові періоди.
Відео дня
За словами професора планетарної астрофізики Каліфорнійського університету Стівена Кейна, він зацікавився цим питанням після вивчення недавніх досліджень, що пов'язують зміни земного клімату зі слабким гравітаційним впливом Марса.
Те, що Червона планета чинить певний вплив на Землю, не було таємницею для вчених, проте передбачалося, що він вельми незначний. За словами професора Кейна, він вважав, що він настільки малий, щоб його легко було спостерігати в геологічній історії нашої планети. Професора вирішив перевірити власні припущення.
Попередні дослідження вже показали, що закономірності, які збереглися в глибоководних осадових шарах, відображають довгострокові кліматичні цикли, які, ймовірно, перебувають під впливом Марса, попри його малу масу і величезну відстань від Землі.
У своїй роботі професор Кейн застосував інший підхід: вони з командою провели масштабні комп'ютерні симуляції поведінки Сонячної системи, довгострокових змін орбіти й нахилу Землі, що визначають, як сонячне світло досягає поверхні нашої планети протягом десятків тисяч, а то й мільйонів років. Зазначимо, що ці цикли зміни орбіти та положення, звані циклами Міланковича, мають центральне значення для розуміння того, як і коли починаються і закінчуються льодовикові періоди.
Результати комп'ютерних моделей передбачають, що Марс чинить особливий вплив на ці коротші цикли — один з яких триває близько 100 000 років, а інший — близько 2,3 мільйона років.
Нагадаємо, льодовиковий період — тривалий період, протягом якого на полюсах існують постійні крижані щити. За свою мільярдну історію Земля пережила п'ять або шість подібних періодів.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що щось у надрах Землі змушує клімат змінюватися: раніше роль цього процесу недооцінювали.
Раніше Фокус писав про те, що історію льодовикових періодів Землі доведеться переписати: справа в таємниці океану віком 1,2 млн років.