Ексклюзиви Російсько-українська війна "Тебе змусять піти": чому в Раді заговорили про диктатуру в Україні та хто бунтує проти Зеленського
Перемога республіканця Дональда Трампа на президентських виборах у США починає впливати на українську політику. Окремі народні депутати "відчули свободу", почали говорити про початок діалогу з Росією і виставляти претензії президенту України. Фокус розбирався, чи можливий бунт у Раді та як на Банковій чинитимуть опір новим тенденціям.
Серед українських народних депутатів починають прокидатися протестні настрої на тлі перемоги на президентських виборах республіканця Дональда Трампа. Нардеп Євген Шевченко заявив, що просив новообраного лідера США покінчити зі скочуванням України в диктатуру.
Написав Трампу, а відповів Єрмак
"Написав листа Дональду Трампу та [майбутньому віцепрезиденту США] Джей Ді Венсу щодо сприяння у припиненні подальшого авторитаризму, диктатури та беззаконня, а також поверненні демократії та свободи слова в політичне життя України", — повідомив політик.
Далі він вимагає від президента України Володимира Зеленського почати діалог із Росією і пропонує свою кандидатуру як перемовника. Для підтвердження свого досвіду він згадав довоєнну поїздку до Мінська у квітні 2021 року на зустріч із президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
"Я допоможу, якщо що. Знову з'їжджу в Мінськ. Усе вирішимо. Ти тільки почни… А не хочеш, тебе змусять піти. І змусять тебе ті, хто вчора тобі аплодував у країнах західного світу", — позначив він позицію.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак відповів на ці меседжі. Звертаючись до умовних "народних депутатів", він припустив, що вони не розібралися в питаннях національної безпеки та інтересів. Озвучені вище ідеї дорівнюють "поразці України" і відповідають інтересам Росії. Єрмак упевнений, що втілення плану перемоги Зеленського — це шлях до справедливості.
Євген Шевченко зі свого боку нагадав про цькування низки народних депутатів: Олександр Дубінський, Артем Дмитрук і Нестор Шуфрич мають повернутися до зали парламенту.
"Як і мають бути припинені кримінальні переслідування щодо громадських діячів: Геннадія Балашова, Дениса Єлисевича, Руслана Коцаби, Олексія Арестовича та інших. Усі вони мають повернутися в Україну, вільно і спокійно продовжувати вести свою просвітницьку роботу", — зазначив депутат.
Не залишилася осторонь і заступниця керівника ОП Ірина Верещук. Вона закликала Шевченка змінити тон у зверненні до президента.
"Побачила ваш сьогоднішній пост, де ви хочете щось там "допомогти" і "вирішити". Якщо ви намагалися звернутися до президента України, то ви явно помилилися з вибором тону. Тому що хамити не треба! Незалежно від того, що саме ви хочете сказати главі нашої держави Україна", — написала вона.
Також Верещук припустила, що пост Шевченка все ж таки міг бути адресований президенту РФ, адже "за змістом усе в принципі підходить".
Початок виборчих перегонів. Чи розділять у Раді риторику про мир із Росією?
Однодумці Євгена Шевченка вже сподіваються на швидкі домовленості з Росією щодо заморожування війни і початок виборчих перегонів в Україні після обрання Дональда Трампа, вважає український політолог Петро Олещук.
"Очевидно, що після зупинки гарячої фази війни прийдуть вибори. Шевченко прагне якнайшвидше заявити про себе, але при цьому підіграє інтересам Кремля. Шанси на створення міні-коаліції миру в парламенті не високі. Але колеги, яких Шевченко просив звільнити, із задоволенням його підтримають. Причому деякі з них уже виїхали з країни", — розповідає він Фокусу.
Олещук не впевнений, що Шевченко завдяки своїм заявам створить команду однодумців для парламентського бунту. Опозиція в парламенті присутня, але різкі кроки у воєнний час робити побоюється.
Більш лояльна риторика частини українського політикуму щодо Росії, включно з діалогами про мир і територіальні поступки, пов'язана зі швидкими переговорами щодо закінчення великої війни, акцентує увагу в розмові з Фокусом директор соціологічної служби "Український барометр", політолог Віктор Небоженко.
"Найнеприємніше для влади — зняти режим воєнного стану і провести виборчу кампанію. Люди (такі, як Євген Шевченко, — ред.) у парламенті вже готуються до електоральних процесів, заявляють про себе. Повне зупинення бойових дій на землі виглядає не зовсім реально в найближчий рік, але говорити рано чи пізно доведеться. І який статус буде всередині України: особливий, воєнний або надзвичайний стан? Адже слово диктатура невипадково з'явилося", — міркує експерт.
Жорсткої реакції і репресій від Банкової через зміну настроїв серед депутатів чекати не варто, але стихійні заборони на виїзд деяким політикам із країни можливі, припускає Небоженко.
Політолог упевнений, що інші нардепи навряд чи підіграють Шевченку і вважатимуть за краще дистанціюватися від наступних виборів.
"Постараються виїхати за кордон або займатися іншими справами в Україні. Багато хто розуміє відсутність свого парламентського майбутнього. За п'ять років їм вдалося заробити грошей і краще знову з'явитися через чотири роки, вже на нових виборах", — додав він.
Любов до Лукашенка і робота з ГУР: хто такий Шевченко
Нардеп не раз опинявся в центрі гучних скандалів. Одним зі значущих — його візит до Мінська у квітні 2021 року, де він зустрівся з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Шевченка виключили із фракції "Слуга народу" після цього візиту, оскільки його дії розцінили як порушення політичної лінії України. Він публічно підтримував Лукашенка, включно із заявами на підтримку його "перемоги" на виборах у Білорусі.
2021 року проти Шевченка було порушено кримінальну справу за звинуваченням у державній зраді. Це пов'язано з його зв'язками з Білоруссю і підозрами у "створенні русского мира" в Україні, що він сам прокоментував як "спробу усунути конкурента".
У 2022 році його дії спричинили новий скандал, коли він прийшов до Верховної Ради у військовій формі, заявивши, що пішов добровольцем в армію України. Колеги по парламенту зажадали від нього переодягнутися.
Через рік глава ГУР МО Кирило Буданов розповів, що на початку повномасштабного вторгнення розвідка використовувала всі можливі канали для комунікації з Білоруссю, зокрема депутатів. І одіозний Шевченко виявився вельми корисним для української розвідки.
"Ми користуємося можливістю його комунікації, його зв'язками. У принципі, ніколи цього сильно не приховували. І він ефективний у цьому процесі. Пан Шевченко вже давно співпрацює з розвідкою і жодного разу не відмовляв, коли до нього зверталися з певними проханнями", — розповів Буданов.
Євген Шевченко, незважаючи на свою неоднозначну репутацію і відсутність явної політичної ваги, продовжує привертати увагу своїми висловлюваннями і діями. Його нинішній публічний виклик президенту України знову ставить питання про його роль у політичних процесах. Шевченко, можливо, і не є найвпливовішим депутатом, але його заяви не випадкові. Вони часто містять чіткі посили, спрямовані на певні аудиторії, і, як показує практика, найімовірніше, він вкидає ці думки з конкретною метою — або для просування своєї політичної позиції, або для впливу на громадську думку.
Нагадаємо, видання The Economist раніше писало про бажання Дональда Трампа підготувати мирну угоду до моменту повернення в Білий дім після інавгурації. Автори припускають, що найближчі три місяці можуть виявитися найважчими для України.
Президент Росії Володимир Путін 8 листопада заявляв про можливість мирних переговорівз Україною на умові Стамбульських угод від березня 2022 року, а не "на базі забаганок Києва". Важливим пунктом Путін виділив нейтралітет України і відмову від намірів членства в НАТО.