Субота, 20 Квітня, 2024

Реклама

Якісне розміщення рекламних матеріалів на трастових ЗМІ проектах. Вигідні умови і ціни для нових замовників!

Останні новини

Знайти своїх 2024-го: як війна розділила українців на групи з різними цінностями

Думки Знайти своїх 2024-го: як війна розділила українців на групи з різними цінностями

Війна поставила перед кожним українцем нові виклики, і кожен відповів по-своєму. У результаті утворилися нові спільноти, яких раніше не було, — і піарник Дар'я Манжарова описує їх та їхні особливості.

Дар'я Манжарова Дар'я Манжарова Піарник

українці
Фото: РИА Новости | Війна розділила єдиний народ на кілька дуже різних спільнот

Related video

Мистецтво спільнот в Україні 2024

Планувала поділитися ідеями книги про спільноти The Art of community, але реальність як давай проступати крізь ту класику…

"Болі", що ведуть нас у спільноти:

1. За класикою:

Ми стаємо самотнішими. Нема з ким говорити на складні теми. Самотність стала не лише психологічною, а й соціальною проблемою. Кожен п'ятий американець зізнається, що самотній.

Україна 2024:

Тепер це проблема людства номер один. Ок, номер два після війн. І нам уже мало двох–трьох спільнот, ми "серфимо" в кількох водночас.

2. Класика:

Ми хочемо увійти до кола виняткових людей. Завжди є якесь "винятковіше" коло.

Україна 2024: Важливість цього чинника змінилася через наступні чинники. І власне, еліти змінилися.

3. Чинники 2024:

Тотальна невизначеність, непередбачуваність та пов'язаний із ними внутрішній страх, відчуття небезпеки життя. Ми хочемо хоч трохи прикритись від цієї невизначеності за допомогою знайомого, людського. Тоді начебто не так страшно, бо щонайменше — зрозуміло.

Важливо Ключ до перемоги — нова країна. Як перетворити Україну з монархії на республіку

4 особливості здорових спільнот за класикою:

1. Учасники спільноти поділяють спільні цінності

Цінують те, що ми цінуємо, і зневажають те, що ми зневажаємо.

В Україні 2024 мотивація "проти кого дружимо" майже улюблена. А можливо, вона взагалі наша улюблена. Пригадайте обставини наших справжніх єднань.

2. Ми ідентифікуємо себе "об спільноту": хто я, як дію, у що вірю?

У середовищі "своїх" ми отримуємо підтвердження своєї ідентичності, тоді вона здається нам доречною, правильною та зміцнюється.

2024: все працює. Один з трендів — потужна поляризація з географії. "Тим, хто виїхав", все складніше зрозуміти тих, хто залишився (але виїхати міг), і особливо — навпаки. Натомість серед тих, хто залишився, як і серед тих, хто виїхав, є новий імпульс до єднання між собою — за новою ситуативною ідентичністю. Це, до речі, стосується і тих, хто з різних причин повернувся чи залишився на окупованих територіях.

3. Ми домовилися про спільні моральні заборони за цінностями:

Кого ми захищаємо? Що неприпустимо? Кого поважаємо?

Україна 2024: Лояльність батьківщині тепер часто конфліктує із лояльністю родині. Як зберегти самоповагу, якщо ти не воїн за природою? Моральна дилема невоїна, який раптом став "ухилянтом".

А якщо ти воїн, як не почати зневажати тих, хто недостатньо такий, як ти? Як всім простити тих, кого вже не повернеш?

Де межа між повагою до країни та реалістичним поглядом на владу? Межа між "самому стати тими змінами" та віддати життя державі, яка не обов’язково це помітить?

4. Спільнота дає особливе інсайдерське відчуття "свій до свого про своє".

У справжній спільноті нам не потрібно пояснювати себе. Ми всі хочемо бути побаченими своїми, не пояснюючи себе стороннім.

Іншою важливою частиною розуміння інсайдерів є "внутрішнє" розуміння мотивів, почуттів та виборів один одного — незалежно від того, наскільки незрозумілим чи дивним він видається стороннім.

Україна 2024: "ті, хто виїхав", тягнуться один до одного у своїх "далеких землях", бо їм не потрібно пояснювати себе один одному. "Ті, що залишилися", — ще щільніше стискають ряди, для них також очевидний їхній вибір з любові, незважаючи ні на що. Матері ветеранів, родини постраждалих, ВПО… Спільний вибір стає спільною судьбою — ріднить краще за цінності, він тепер і є — одна з нових цінностей.

Але є і ті, хто зміг "розширитися" настільки, щоб вмістити в себе всі ці дихотомії. Вмістити вибір таких різних "твоїх": тих, хто обрав битися до кінця, і тих, хто обрав не виїжджати з окупації — бо нікуди; і тих, хто обрав не воювати, бо, окрім своєї швидкої загибелі, він нічого не може пообіцяти країні… а чи це справді те, що їй найбільше треба? Вмістити вибір тих, хто живе собі і радіє життю в інших країнах. Таке різне життя, такий різний вибір.

І це все — мої люди. Так хочеться якоїсь "чьотінької" спільноти з рівними краями, як раніше. Щоб всі як один. А воно — ні. І вже, здається, ніколи не буде так, щоб не треба було ні на кого "розширюватися".

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Чвари, Захід та розкол — три причини, що занапастили УНР. Як Україні не повторити її долю

0 0 голосів
Рейтинг матеріалу
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Головне за день