У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.
Соя йде в нуль
На сьогоднішній день немає механізму, за яким аграрії могли б довести митним органам, що товаровиробник є товаровиробником. У результаті маржинальність виробництва, зокрема сої, падає настільки, що постає питання, чи варто сіяти її взагалі.
«Звісно, все залежить від регіону, технології, проте для суттєвої частини виробників це вже питання: чи варто взагалі сіяти сою. Хоча це чудовий попередник для зернових і гарантована додаткова врожайність для наступної культури», — зазначили гравці ринку під час вебінару Trend&Hedge Club.
Зараз на переробку йде близько 50% сої, якщо ж цей обсяг зростатиме внаслідок неможливості продажу за кордон, виникне проблема реалізації шроту. До того ж не ГМ-соя майже не йде на переробку, в основному переробляються ГМ-сорти. А Європа приймає лише затверджені ГМ-лінії. Постає питання, чи готовий ринок до цього.