Україна вже зараз активно готується до майбутніх виборів, хоча провести їх під час воєнного стану категорично неможливо.
Як передає "Хвиля", таку позицію озвучив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в інтерв'ю Радіо Свобода.
За його словами, логіка українського законодавства та міжнародних стандартів абсолютно чітка і не допускає подвійних тлумачень: спочатку завершення війни – а вже потім вибори. Цієї позиції Україна дотримуватиметься навіть під тиском переговорів та політичних очікувань, як внутрішніх, так і зовнішніх.
"Якщо керуватися буквою чинного законодавства, ми не можемо проводити вибори під час воєнного стану", – категорично заявив Дубовик.
Цю позицію підкріплює і резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, яка підкреслює: проведення виборів під час воєнного або надзвичайного стану ставить під сумнів дотримання міжнародних стандартів. А це для України – базові принципи, від яких не можна відступати.
"Спочатку має бути підписана мирна угода або припинений вогонь, змінений режим воєнного стану – і тільки після цього можна говорити про організацію та проведення виборів. Або коли ми будемо чітко розуміти, коли можемо вийти з режиму воєнного стану", – детально пояснив представник ЦВК.
Мінімум пів року потрібно для підготовки
Центральна виборча комісія переконана: для повноцінної організації виборів необхідно як мінімум шість місяців після скасування або завершення воєнного стану. Верховна Рада вже розглянула і взяла за основу саме ці пропозиції ЦВК.
Однак Конституція України передбачає набагато більш стислі терміни. Згідно з основним законом країни, у ЦВК є всього 30 днів на оголошення початку виборчого процесу і 60 днів на організацію та проведення виборів народних депутатів з урахуванням дня голосування.
"Це мінімальний термін, визначений Конституцією. Якщо законодавець не внесе зміни, ми будемо діяти в рамках цього мінімального сценарію", – пояснив Дубовик, додавши, що в разі такого розвитку подій вибори просто не встигнуть провести до травня.
При цьому представник ЦВК підкреслив: комісія сподівається, що законодавець внесе необхідні корективи. Над цим зараз працюють разом із народними депутатами, експертним середовищем та представниками громадськості, щоб усе було чітко прописано, врегульовано та зрозуміло.
"Усі представники фракцій і груп Верховної Ради свого часу з цими термінами погодилися. Тому ми розраховуємо, що все буде зроблено правильно", – додав Дубовик.
Вибори і референдум одночасно: чому це неможливо
Західні ЗМІ активно пишуть про те, що українська влада збирається провести вибори і референдум одночасно. Президент Володимир Зеленський цю інформацію не спростовував, що викликало хвилю обговорень. Однак Сергій Дубовик вніс ясність: з погляду чинного законодавства це неможливо.
"Теоретично це можливо, але для цього потрібно змінювати Виборчий кодекс і закон про всеукраїнський референдум", – пояснив заступник голови ЦВК.
Річ у тім, що логіка виборчого законодавства, ухваленого до повномасштабного вторгнення, базувалася на тому, що всі вибори мають бути розведені в часі. Тобто вибори президента, народних депутатів, місцеві вибори та референдумні процеси мають відбуватися окремо один від одного.
Після скасування воєнного стану теоретично можливе внесення змін до чинного законодавства – зокрема, усунення в законі про всеукраїнський референдум вимоги про неможливість його поєднання з виборчими процесами. І тільки тоді можна буде говорити про можливе об'єднання цих процесів.
Однак на сьогоднішній день жодних напрацювань з цього питання не ведеться. Робоча група у Верховній Раді займається питаннями проведення президентських виборів і виборів народних депутатів України. Що стосується всеукраїнського референдуму – поки що нічого не розробляється.
Референдум щодо мирної угоди: юридичні перешкоди
Щодо можливого референдуму по мирній угоді Дубовик дав детальні роз'яснення. Питання в тому, що мирна угода, якщо це буде міждержавний договір, має бути ратифікована Верховною Радою України.
"Теоретично, за народною ініціативою, відповідний законопроєкт міг би бути винесений на всеукраїнський референдум з урахуванням вимог закону про всеукраїнський референдум. Але це тривала процедура, і навряд чи в нинішньому форматі референдумного законодавства це буде можливим", – пояснив представник ЦВК.
Якщо ж мова піде про територіальні поступки країні-агресору, то це зовсім інша процедура – вона ініціюється Верховною Радою України. Хоча Дубовик не думає, що мова йтиме саме про це.
Ще одна проблема: чинний закон про всеукраїнський референдум не передбачає формат консультативного референдуму, ініційованого вищими органами державної влади, якщо це прямо не передбачено Конституцією. Так само не передбачено формат національного опитування.
"Можливо, законодавець піде таким шляхом, але на сьогодні жодних пропозицій – ні від народних депутатів України, ні від інших органів державної влади – з цього приводу немає. Принаймні, мені про це невідомо", – резюмував Дубовик.
Що стосується проведення референдуму під час воєнного стану як окремого голосування – законодавство це виключає. Хоча прямих вказівок у Конституції щодо референдумних процесів немає, і теоретично можливо все, але навряд чи це можна зробити з дотриманням міжнародних стандартів, зокрема стандартів Ради Європи, які є базовими для України.
Підготовка йде вже зараз – держава зобов'язана бути готовою
Незважаючи на те, що вибори під час війни неможливі, підготовка до них йде повним ходом. І це не примха, а прямий обов'язок держави, підкреслив Дубовик.
"Як у мирний час існує мобілізаційна підготовка до війни, так під час війни має бути підготовка до миру", – образно пояснив він логіку того, що відбувається.
Саме тому працює робоча група у Верховній Раді, яка розробляє не тільки пропозиції до виборчого законодавства, а й пропозиції до законодавства про Державний реєстр виборців. Мета – забезпечити ефективне оновлення списків громадян, зокрема за кордоном, облік внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, які проходитимуть базову військову службу.
Це також елементи підготовки виборчої інфраструктури: створення нових виборчих дільниць або перенесення тих, що постраждали внаслідок обстрілів. Ця робота ведеться і не зупинялася, але це підготовчі заходи, не пов'язані з конкретним виборчим процесом.
"Це обов'язок держави – тримати інфраструктуру в робочому стані. Ми готуємо виборчу інфраструктуру, тому що кожне продовження воєнного стану означає, що в певний момент його можуть не продовжити, і тоді потрібно буде починати виборчі процедури", – пояснив Дубовик стратегічну важливість цієї роботи.
Стан виборчої інфраструктури: цифри і факти
Станом на сьогодні приблизно 7-10% виборчих дільниць пошкоджено. При цьому місцеві органи влади з початку збройної агресії відновлюють будівлі там, де це можливо.
"Коли ми чуємо про відновлення школи, ліцею чи лікарні, це свідчить про те, що відновлено і будівлю Центральної виборчої комісії, і місце для голосування", – пояснив представник ЦВК.
Однак проблема в тому, що пошкодження відбуваються знову і знову. Для комісії це перманентний процес, тому важко сказати, в якому стані перебуває виборча інфраструктура в конкретний момент. Але більша її частина – у задовільному стані.
Хто і як ініціюватиме вибори
Існують чіткі конституційні процедури щодо того, як мають бути ініційовані вибори. Проведення виборів президента України ініціює парламент – ухвалюється відповідний акт, після чого Центральна виборча комісія оголошує початок виборчого процесу.
Що стосується виборів народних депутатів України після завершення воєнного стану – порядок чітко визначений Конституцією і прив'язаний до термінів, про які вже йшлося вище.
Потрібна готовність усіх учасників процесу
Крім державної інфраструктури, необхідна готовність політичних партій, команд кандидатів на пост президента України та інших суб'єктів виборчого процесу, які формують окружні та дільничні виборчі комісії. Потрібна участь громадських організацій та міжнародних місій.
"Повноцінна довгострокова місія спостереження ОБСЄ в мирний час починає роботу за дев'ять місяців до виборів. Можливо, ці терміни будуть скориговані, але елементи довгострокового спостереження мають бути забезпечені", – підкреслив Дубовик, вказуючи на складність і багатогранність підготовки до виборів.
Таким чином, Україна готується до виборів вже зараз, розуміючи, що момент їх проведення може настати раптово – щойно буде скасовано воєнний стан. Однак чітка позиція залишається незмінною: вибори можливі тільки після закінчення війни і з дотриманням усіх міжнародних стандартів.
Раніше Зеленський назвав умови закінчення війни до літа та прокоментував "оголошення виборів".