Незважаючи на шалену внутрішню конкуренцію та тисячі винаходів, Стародавній Китай так і не зміг стати батьківщиною промислової революції через культурну закритість та небажання ділитися знаннями.
Про це розповів економіст Віктор Коренівський під час ефіру з політологом Юрієм Романенком.
За словами експерта, китайські майстри постійно створювали нові версії верстатів та інструментів, але ці розробки ніколи не ставали масовими. Головною причиною стала фундаментальна різниця у світогляді між Сходом та Заходом.
"Якщо взяти якийсь просто інструментарій, який винаходили китайці, їх були просто сотні найрізноманітніших варіацій. Але чому вони не ставали масовими? Бо у східному світогляді,у них немає примату того, що було в християнстві, про те, що людина здатна щось створювати", – пояснив аналітик.
Коренівський підкреслив, що європейський технологічний буст останніх 500 років став можливим завдяки відкритій комунікації. В епоху початку Нового часу в Європі існувала так звана "республіка листів", де винахідники та науковці вільно обмінювалися як успішними ідеями, так і невдачами. Натомість у Китаї кожен винахідник ховав свої досягнення вдома.
"Кожен щось винаходив, і він у себе вдома тримав. А в Китаї це все було цілком, повністю закрито. Тому потім туди заходили за фактом, просто Захід масштабував найоптимальніші моделі будь-якого інструментарію", – зазначив експерт.
Дослідник також провів тривожну паралель із сучасністю. На його думку, сьогоднішній приватний капітал, який мав би бути драйвером прогресу, часто повторює помилку стародавніх китайців, ховаючи технології за зачиненими дверима.
"Це, до речі, цікава деталь, ось схожість із сучасною нашою ситуацією. А ось тут-то і починається, про те, що кожен закривається, і "я не збираюся ділитися, це комерційна таємниця". Все", – резюмував Коренівський, попереджаючи, що надмірна корпоративна закритість може суттєво загальмувати глобальний розвиток технологій.