Діюча система набору ув'язнених до лав Збройних Сил України створює сприятливе підґрунтя для корупційних ризиків, оскільки остаточне рішення щодо того, в яку саме бригаду потрапить доброволець, часто залежить від особистих симпатій або прихованих мотивів представників адміністрації виправної колонії.
Про це повідомив інструктор і рекрутер батальйону "Шквал" (59-та бригада) Антон Чорний в ефірі політолога Юрія Романенка.
Військовий детально описав недоліки сучасного алгоритму рекрутингу в пенітенціарних закладах. За його словами, до однієї й тієї ж колонії протягом кількох днів можуть приїжджати рекрутери з абсолютно різних підрозділів – від 3-ї окремої штурмової бригади до батальйону "Скала" та 59-ї бригади. Усі вони проводять співбесіди з тими самими кандидатами та виписують їм письмові згоди на мобілізацію. Однак усі ці документи акумулюються у замполіта колонії, який і вирішує їхню подальшу долю.
"Передача ось цих письмових згод у ТЦК висить на замполіті колонії. Відповідно, хто йому з рекрутерів більше припав до душі, туди він більше людей віддасть", – пояснює експерт непрозорість процесу. Він також вказує на прямі корупційні ризики, пов'язані з такою системою розподілу. "Що в нашій державі може в цей момент статися? Корупція, правильно? Мені так типу в прикол, знаєте: "Так вони ж нам гроші платять за кожного ув'язненого". Я такий: "Ага, я просто до цього ставлюся так, не дуже, це неправильно", – зазначає інструктор.
На думку представника батальйону "Шквал", такий підхід деморалізує самих добровольців і перетворює процес мобілізації на своєрідний аукціон. Замість того, щоб керуватися інтересами армії та бажанням самого рекрута, система залишає величезний простір для зловживань на місцях. Військовий переконаний, що держава повинна втрутитися і усунути ці "вузькі місця", створивши прозорий механізм прямої передачі документів від рекрутерів до ТЦК, минаючи суб'єктивний фактор тюремної адміністрації.