Вибір Моджтаби Хаменеї новим верховним лідером Ірану став не просто політичним маневром, а питанням екзистенційного виживання для наймогутнішої військово-політичної структури країни – Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Аби зберегти свій тотальний контроль над державою, генерали використали війну зі США та Ізраїлем як ідеальне прикриття. Резонансне вбивство попереднього аятоли дозволило радикалам проігнорувати фундаментальний принцип Ісламської революції та фактично реставрувати монархічний підхід, передавши владу від батька до сина.
Про те, як іранські військові еліти маніпулювали обставинами війни для збереження своєї гегемонії, у новому випуску подкасту The Daily від американського видання The New York Times розповіла експертка та журналістка Фарназ Фассіхі.
Журналістка детально пояснила, що Революційна гвардія (КВІР) – це не просто частина збройних сил, а справжня імперія, що пронизує всі сфери життя в Ірані. В умовах раптової втрати верховного лідера ця структура опинилася перед загрозою втрати впливу. "Революційна гвардія дуже могутня в Ірані. Вони представлені в політиці. Вони контролюють економіку. Вони могутніші за військові сили, саму армію, і тепер вони фактично командують цією війною", – наголосила Фарназ Фассіхі. Саме тому генералам потрібен був стовідсотково лояльний наступник. "Отже, для гвардії вибори або призначення верховного лідера також були екзистенційним вибором, оскільки вони хотіли переконатися, що їхня влада та їхня хватка за владу залишаться", – додала вона.
Син загиблого лідера ідеально підходив на цю роль. Військові бачили в ньому гаранта своєї недоторканності. За словами репортерки, генерали "розглядали його як дуже близького союзника, як реінкарнацію, якщо хочете, який продовжить його політику і дасть гвардії свободу дій, особливо у веденні цієї війни".
Проте для реалізації цього плану радикалам довелося піти на безпрецедентний крок – порушити ідеологію антимонархічної революції 1979 року. Ведучий подкасту Майкл Барбаро висловив своє здивування цією цинічною прагматичністю. "Вони були готові відкинути цю цілу ідею про те, що влада не повинна бути спадковою в Ісламській Республіці. Вони просто ніби сказали: "Це формальність, яка нас не хвилює в розпал цього конфлікту. Кого це обходить?"", – зауважив журналіст.
Фарназ Фасіхі підтвердила, що еліти активно використали військову риторику для виправдання своїх дій. Смерть попереднього лідера від американських та ізраїльських ракет була подана суспільству не як криза, а як "мучеництво", що вимагає згуртування навколо його прямого спадкоємця. "Вони фактично сказали: "Це воєнний час. Обставини екстремальні, а нашого колишнього верховного лідера вони вважають мучеником"", – процитувала репортерка аргументи прихильників жорсткої лінії. Гнів проти Дональда Трампа та Біньяміна Нетаньяху було свідомо каналізовано у відчуття тотальної непокори Заходу.
Експерти сходяться на думці, що в мирний час провернути таку операцію з узурпації влади було б майже неможливо. Війна стала для КВІР своєрідною "шоковою терапією", що паралізувала опонентів. "Багато експертів, з якими я розмовляла в Ірані та за його межами, казали, що дивіться, якби Хаменеї помер природною смертю, Моджтаба зіткнувся б з великим опором", – резюмувала журналістка. Однак в умовах активних бойових дій генерали змогли переконати еліти, що лише прямий нащадок "мученика" має моральне право вести країну далі.