Найбільшою та найреальнішою загрозою для іранського режиму, який наразі перебуває у стані глибокої системної кризи та передсмертної агонії, є не війна із Заходом, а настання миру.
Про це заявив колишній очільник британської зовнішньої розвідки MI6 Алекс Янгер у розмові із редактором The Economist з питань оборони Шашанком Джоші.
Оцінюючи внутрішню політичну ситуацію в Ісламській Республіці, колишній шеф британських спецслужб висловив упевненість, що нинішня владна система в Тегерані приречена на крах у довгостроковій перспективі. Проте поточний військовий конфлікт створює ідеальні умови для того, щоб диктатура могла утримувати владу за допомогою грубої сили.
"Я думаю, що вони перебувають у передсмертних судомах. Але іронія полягає в тому, що найбільшою загрозою для них є мир, а не війна", – парадоксально заявив Алекс Янгер під час свого інтерв'ю.
За словами експерта, без зовнішнього ворога іранське керівництво залишається сам на сам із власним населенням, яке вже давно розчарувалося в теократичній ідеології та економічній політиці держави. Внутрішні протести є набагато страшнішими для режиму, ніж американські ракети чи ізраїльська авіація.
"Я не очікую, що вони виживуть у довгостроковій перспективі як наслідок. Але, звичайно, за іронією долі, ця ситуація є середовищем, де вони отримують додатковий термін життя", – пояснив Янгер.
Військовий стан та постійна загроза зовнішнього вторгнення дають владі карт-бланш на будь-які репресії. Уряд використовує наратив про "облогу країни" для виправдання своєї неспроможності забезпечити нормальний рівень життя громадянам та для жорсткого придушення будь-якого інакомислення.
"Опозиції важко організуватися в умовах повітряної кампанії, і вони [режим] отримують ліцензію бути ще більш жорстокими, ніж раніше", – додав ексголова розвідки.
Таким чином, поки триває конфлікт, влада може легко таврувати всіх незгодних як зрадників та іноземних агентів, відтерміновуючи свій неминучий кінець.