Геополітична гра Китаю під час близькосхідного загострення виявилася надзвичайно цинічною та прагматичною. Всупереч сподіванням своїх партнерів у регіоні, Пекін не став ні повноцінним захисником Ірану, ні надійним гарантом безпеки для багатих арабських монархій. Натомість Китай спробував використати конфлікт як інструмент глобального ослаблення свого головного конкурента – Сполучених Штатів Америки.
Про це повідомив експерт з питань Близького Сходу Мохаммад Фараджаллах в ефірі політолога Юрія Романенка.
Надаючи Тегерану дозовану військову допомогу, китайські стратеги сподівалися максимально підвищити градус ескалації та втягнути американську армію у виснажливу, тривалу та дорогу військову кампанію на Близькому Сході, яка б стала для Вашингтона своєрідним "другим В'єтнамом".
"Китай розглядає цю війну в Ірані як спробу "другого В'єтнаму", коли Радянський Союз втягнув Штати у війну у В'єтнамі", – заявив Мохаммад Фараджаллах.
За його словами, Пекін був зацікавлений у війні на виснаження, в якій неможливо перемогти швидко, але де "постійно спалюються ресурси США".
Однак, як зазначив експерт, ця гра мала серйозні репутаційні наслідки для самого Китаю в очах його арабських економічних партнерів. Країни Затоки, які покладали великі надії на китайську дипломатію після того, як Пекін допоміг відновити відносини між Саудівською Аравією та Іраном, були глибоко розчаровані. Вони очікували, що авторитет Китаю стримає Іран від ескалації.
"Вони зрозуміли, що всі один одного варті… китайська дипломатія навіть не змогла гарантувати безпеку цих країн", – підкреслив Фараджаллах.
Підсумовуючи дипломатичні маневри Пекіна, аналітик нагадав старе геополітичне правило щодо цієї держави. Спроби Китаю зберегти обличчя і виступити за мир є лише ширмою для реалізації власних егоїстичних інтересів.
"Це підтверджує ту модель, що у Китаю є тільки один союзник – це Китай. Вони не воюватимуть ні за кого, але вони будуть використовувати чужу біду для своїх інтересів", – резюмував експерт.
Він додав, що зараз Пекін уважно вивчає помилки і дії американців, щоб використати цей досвід у майбутньому протистоянні, зокрема навколо Тайваню.