Українські Сили оборони стрімко нарощують використання наземних роботів і вже планують замінити ними значну частину піхотинців на найнебезпечніших ділянках фронту.
У середу Володимир Зеленський заявив, що 3-тя окрема штурмова бригада вперше за час війни звільнила позицію виключно силами наземних роботів і дронів. Йдеться про операцію торік на Харківщині, де російські військові здалися в полон, а штурм провели без участі піхоти і без втрат з українського боку.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє The Independent.
3-тя штурмова бригада хоче замінити приблизно 30% піхотинців наземними роботами – щоб скоротити втрати на сході. Командир ударного підрозділу "NC13" Микола Зінкевич із позивним "Макар" пояснив виданню:
"Логіка проста: там, де ризик для людини високий, має використовуватися робот. Бо життя піхотинця безцінне, а роботи не стікають кров'ю".
Підрозділ "NC13" позиціонує себе як перший у світі ударний підрозділ наземних роботів. Його створювали з нуля — без жодної військової доктрини щодо застосування таких машин у сучасному бою. За даними дослідження KSE Institute, BRAVE1 і Defence Builder, торік український ринок наземних роботів виріс на 488%.
Цифри показують масштаб трансформації. Сучасний піхотинець несе в середньому 20 кілограмів спорядження. Логістичний робот доставляє від 200 до 600 кілограмів вантажу прямо на передові позиції — боєприпаси, провіант, евакуює поранених. За кілька останніх місяців підрозділ Зінкевича провів понад 100 ударних операцій із використанням роботів.
"Це нова фаза війни", — каже оператор підрозділу старший сержант Ярослав Дробиш із позивним "Жулик". За його словами, шлях штурмового піхотинця дав йому розуміння справжньої ціни кожного метра української землі: "Тому я глибоко розумію цінність рішень, які знижують ризик для людського життя".
Один із найпоширеніших роботів — TW12.7 від української компанії DevDroid, оснащений кулеметом Browning. На початку року Зінкевич розповідав, що один такий апарат самостійно тримав позицію на передовій шість тижнів — переміщався вперед для спостереження за росіянами і ведення вогню, а на ніч відходив в укриття. Середня вартість робота для українських військових — близько 30 тисяч доларів. З уже встановленим кулеметом — 50 тисяч. Іноземним покупцям продають значно дорожче.
За оцінкою керівника досліджень і розробок DevDroid Олега Федоришина, в боях втрачається 10-15% роботів, але багато з них вдається відновити і повернути в підрозділи. "Ми намагаємося робити роботів так, щоб вони працювали ще через рік. Уявляємо, як змінюється фронт, як змінюється світ. Наш продукт не повинен застаріти за рік", – пояснив він.
Західні експерти попереджають про ризики. Професорка Лондонського університету королеви Марії Елке Шварц, експертка з військових технологій, сказала The Independent, що дистанційне застосування зброї знижує поріг її використання: "Коли в нас є інструмент для застосування сили з відстані, є ризик, що поріг знижується… і цивільне населення потенційно ризикує постраждати в першу чергу". Водночас Шварц визнає, що Київ розвиває цю тактику "з необхідності" і в умовах "екзистенційної загрози".
Більшість українських наземних роботів – власної розробки, що зменшує залежність від іноземних постачань і відкриває потенціал для майбутнього експорту в інші країни.